І-цзін. Книга змін

Людина може досягти якоїсь упевненості в своїх діях. Якщо вона знаходить у собі вміння ставити собі мету та встановлювати межі своєї діяльності, то людина може досягти того спокою, що виникає завдяки вмінню обмежити себе, і того розвитку в майбутньому, яке настає в результаті самостійності своїх вчинків

Минуле необхідне, майбутнє вільне

У цих умовах повного огортання сумнівами, коли вони, як балдахін, вкривають людину з усіх боків, сама її діяльність буде дуже утруднена. Бо чим більше людина заважає своїм сумнівом можливості діяти далі, тим більше обмежена можливість розподілу того добробуту, якого не бракує людині

Рух не відокремлений від спокою. Це —корелятивне поняття. Крім цього, рух залежить від спокою. Як і спокій, він позбавлений самостійного буття, а виникають вони лише одне від одного. І, нарешті, зупинка руху є спокоєм, а заспокоєння спокою, тобто його зупинка, й є рух

При підйомі зовсім несуттєво, скільки жертв людина покладе на цей підйом. Істотне лише правильне його проведення і неухильний рух угору

Не в твоїй владі початок, але в твоїй владі кінець»

Під час цього спокою виробляється велика міць, яка є темою цієї ситуації, але при цьому завжди треба мати на увазі, що велика міць може виникнути лише тоді, коли людина не покладається винятково на себе, а діє спільно з колективом. Стосовно цього треба з повною стійкістю підтримувати свої зв’язки з оточенням

де все оточення людини дії нагадувало небезпеку, безодню, де ніщо не підтримувало її, треба було домогтися і знайти внутрішню правду

У такій ситуації варто тільки думати про те, як домогтися прагнень і досягти правди, і ні на волосину не мріяти про багатство, знатність, вигоду та платню. І тоді буде «сприятливо мати куди виступати», і не змінювати свою основу (позицію

Конфуцій згадував тих, хто «живуть у тіні і так домагаються своїх прагнень, здійснюють належне і таким чином досягають своєї правди». Крім цього, він казав: «Вже в оранці укладено голод (як те, що стимулює до цілеспрямованої діяльності); вже в навчання закладено платню (як об’єкт прагнень)».