Мов удар блискавки, так часом приходить кохання — і не перепона йому те, що вона вже має сім’ю, а він — з тих, чиє ім’я уголос не вимовляють… І падає на поріг разок намиста синього. Приходить чоловік, бо чекає на нього жінка. І кому дано судити, що має право бути на цьому світі, а що — не має? Від «вогняного змія» народила сина Горпина. Та не солодко доведеться на цьому світі хлопцеві, адже він — чужа кров. І все — й любити, й ненавидіти уміє тільки понад міру…
