Панк 57

Тому, що… вже самий кінець навчального року, а я ще не все сказала.
Піднімаю в повітря балончик із фарбою і бачу очі Тена: вони ледь не вилазять із орбіт.
— Що? — скрикує він.
— Ти? — Джей Ді ошелешено дивиться на мене.

Мій приїзд у це місто, вступ до цієї школи і те, що я сиджу у неї в кабінеті, не має жодного відношення до Трея. Лише до неї.

— Як його звати? — Вона набирає номер. — Назви його справжнє ім’я.
Я чую, що йдуть гудки, серце стискається, але я тримаюсь.
— Метью, — спокійно відповідаю я. — Метью Лейр Грейсон.
Вона раптом завмирає і різко піднімає очі. Потім починає дихати частіше і виглядає так, ніби побачила привид.