Павло Скоропадський

Спогади

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Йшов четвертий рік світової війни. Втомлений подіями генерал-лейтенант російської імператорської армії Павло Петрович Скоропадський, нащадок старовинної старшинської фамілії, ще не знав, що стане гетьманом незалежної Української Держави. Епоха змін, яку самовбивчо наближали революціонери всіх мастей, перетворилася на апокаліпсис, війну всіх проти всіх, але Скоропадському стало духу взяти на себе невдячну ношу державного будівництва. Спроба закінчилася цілковитим і очікуваним провалом, але окремі починання гетьмана дотривали до наших днів: саме йому Україна завдячує, наприклад, Академією наук. У цих пронизливих спогадах постають буремні роки революції і громадянської війни та особиста драма Скоропадського, який за влучними словами Вячеслава Липинського, став українцем, тільки переставши бути гетьманом. Але, на жаль, було вже пізно: Україну охопив червоний морок з півночі. Коментарі до видання підготували Георгій Потульницький, Владлена Мараєва. Післямова — Ярослава Пеленського, Ігоря Гирича та Георгія Папакіна.
Ця книжка зараз недоступна
641 паперова сторінка
Дата публікації оригіналу
2016
Рік виходу видання
2016
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

    Богданділиться враженнямторік
    👍Раджу
    🔮Мудра
    💡Пізнавальна
    🎯Корисна
    💧Зворушлива

    Очень интересная книга, рекомендую!

Цитати

    Олександр Кравчукцитує4 місяці тому
    Галичане очень заботливо ко мне отнеслись: предоставили кровать, напоили чаем и всю ночь стерегли.
    На рассвете ко мне явился один из них и заявил, что он ночью ходил на разведку и выяснилось, что большевики наступают со стороны Житомирского шоссе на Киев, что все огороды и предместья города заняты ими, и галичане решительно советовали мне уходить, а то будет поздно.
    Олександр Кравчукцитує4 місяці тому
    В Центральной Раде страшнейшие раздоры. Министерство Винниченко пало. Появилось министерство Голубовича. В это самое время была объявлена Самостийность Украины.
    Это очень не понравилось французам, помню, они мне тогда говорили, что никогда Самостийная Украина признанной Антантой не будет.
    Dima Malakhovцитуєторік
    У украинцев ужасная черта — нетерпимость и желание добиться всего сразу; в этом отношении меня не удивит, если они решительно провалятся. Кто желает все сразу, тот, в конце концов, ничего не получает. Мне постоянно приходилось говорить им об этом, но это для них неприемлемо. Например, с языком: они считают, что русский язык необходимо совершенно вытеснить. Помню, как пришлось потратить много слов для депутации, которая настаивала на украинизации Университета Св. Владимира. Причем интеллигенции на Украине почти нет: все это полуинтеллигенты. Если они, т. е. Директория, не образумится и снова выгонит всех русских чиновников и посадит туда всех своих безграмотных молодых людей, то из этого выйдет хаос, не лучше того, что было при Центральной Раде. Когда я говорил украинцам: «Подождите, не торопитесь, создавайте свою интеллигенцию, своих специалистов по всем отраслям государственного управления», они сейчас же вставали на дыбы и говорили: «Це неможливо».

На полицях

    Наташа Дынька
    Україна
    • 72
    • 6
    Руслан Привалов
    Історія
    • 8
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз