bookmate game
Книжки
Мирослав Шкандрій

Авангардне мистецтво в Україні, 1910–1930: пам’ять, за яку варто боротися

  • Yulia Yurchakцитує6 місяців тому
    Влада робила замовлення на роботи та купувала твори митців, у такий спосіб рятуючи багатьох від голоду. Її відносини з художниками визначалися потребою інтегрувати їхні роботи в пропагандистські кампанії, що з часом перетворилося на спосіб життя в новому суспільстві. Держава заохочувала митців творити нову мову образів, відчуття культурного піднесення та стимулювати політичну підтримку влади серед населення
  • Yulia Yurchakцитує6 місяців тому
    У дореволюційні роки Бойчук узяв на себе задачу зі створення синтетичної національної художньої форми, залучаючи джерела, які, на його думку, мали найглибші корені в українській культурі: візантійське мистецтво й народну творчість у її найрізноманітніших проявах. Він бачив у цих формах найкраще вираження унікального культурного профілю України: злиття східних і західних впливів.
  • Yulia Yurchakцитує6 місяців тому
    Українцям було притаманно знаходити способи ширшого використання місцевих форм мистецтва, а також доводити свою незалежність від культурних процесів, хай де б вони відбувалися: чи то в Росії, чи то на Заході
  • Yulia Yurchakцитує6 місяців тому
    щойно школи, медіа та урядові інституції почали активно підтримувати використання української мови, стали вимагати можливості ухвалювати всі рішення в Харкові. Більше того, українська культура почала виявляти сильну живучість і здатність до асиміляції. Замість того щоб добровільно розчинитися у «вищій» російській культурі,— сценарій, який багато партійних лідерів вважали неминучим,— населення почало розвивати культурні інституції, які кидали виклик російським конкурентам
  • Yulia Yurchakцитує6 місяців тому
    Серед українців часто було заведено цікавитися формами локального мистецтва, які можуть надихнути. Вони досліджували народне коріння, зображували місцеві пейзажі і знаходили новизну в формах провінційного мистецтва: розфарбованих вручну вказівних знаках, аматорській різьбі, вишивці й популярних іконах. Вшановуючи локальні вироби народної творчості, вони неявно кидали виклик розподілу між високими й низькими формами мистецтва, між декоративно-ужитковим мистецтвом і станковим живописом. Такий демократичний імпульс часто надавав ваги національним культурним традиціям, які зрештою задавали вектор київським митцям не лише українського, а й також єврейського походження
  • Симорцитуєторік
    На підтвердження цього Лівшиць у прекрасному розділі, присвяченому «Гілеї», стверджує, що «Ланку», яка відбувається в Києві з 2 до 20 листопада 1908 року і в якій взяли участь Давид, Людмила та Володимир Бурлюки, Екстер, Богомазов, Прибильська, Гончарова, Ларіонов та інші, можна розглядати як першу футуристську виставку в Російській імперії, особливо зважаючи на те, що всі учасники підписали колективний маніфест
  • Симорцитуєторік
    київська виставка «Ланка» 1908 року та період існування «Гілеї» в Чорнянці можуть із ними гідно конкурувати.
  • Симорцитуєторік
    У 1910–1911 роках утворилася група «Гілея», до складу якої ввійшли троє братів Бурлюків (Давид, Володимир та Микола), Лівшиць, Каменський, Хлєбніков, Олена Гуро (її будинок у Санкт-Петербурзі всі вони часто відвідували, він став для «гілейців» другим штабом), Маяковський та Кручоних. Гості
  • Симорцитуєторік
    Для «гілейців», які з 1913 року вирішили називатися футуристами, Бурлюк обрав ідею варварської енергії та сили
  • Симорцитуєторік
    Окрім інших речей, він колекціонував зроблені вручну вивіски.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз