Сутінки

ені стає… м-м-м… неспокійно, коли я надовго залишаю тебе,

Я усвідомлювала, що не згораю від нетерпіння опинитися в цікавому навчальному середовищі чи зустрітися з новими друзями. Якщо чесно, я розуміла, що мене тягне до школи, бо там я побачу Едварда Каллена.

— Мене звати Едвард Каллен, — сказав він. — Минулого тижня в мене не було нагоди відрекомендуватися. Ти, напевно, Белла Свон.