Цитати з книжки «Звичайна вдячність», Вільям Кент Крюґер

janasabliash
janasabliashцитує2 роки тому
Поставив сковороду на плиту й налив туди олії. З картоплею ми впоралися, Гас порізав її на шматочки, трішки присипав її борошном, що стояло у банці поруч із раковиною. Олія почала грітися, а коли досягла необхідної температури, нам із Джейком дали лопатку і доручили перевертати картоплю. Натерши сир, тарілку з ним ми відставили вбік. Гас запалив ще одну конфорку і кинув туди подрібнений фарш та масло. Збив яйця, додав до них солі та перцю, а потім вилив суміш поверх рум’яного м’яса. Потроху помішував те, а майже насамкінець висипав зверху потертий сир, закривши всю цю красу кришкою. Картопля вже була готова: лопаткою він обережно розклав її на паперову серветку, аби позбутися зайвого жиру
janasabliash
janasabliashцитує2 роки тому
Він не запитував, чого ми хочемо. Відчинив холодильник, роздивився, що там було, і взявся до справи. Посадив нас із Джейком чистити картоплю, сам дістав із холодильника упаковку яєць і головку сиру чеддер та поклав їх на кухонний стіл. У шафі знайшов баночку фаршу
janasabliash
janasabliashцитує2 роки тому
Він не запитував, чого ми хочемо
janasabliash
janasabliashцитує2 роки тому
Дідько лисий, Натане. Вони вже не діти. Хай знають чоловічу мову, — дід продовжував лаятися і ще раз повторив свою погрозу.
janasabliash
janasabliashцитує2 роки тому
Та дідько би вас побрав, звісно ж, піду
janasabliash
janasabliashцитує2 роки тому
Тепер мені зрозуміло, що вона страждала на аутизм, але в ті часи її вважали схибленою
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз