bookmate game
Ерік Берн

Секс у людському коханні. Ігри, в які грають у ліжку

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
  • Victoria Slyvaцитує2 роки тому
    Переможець каже: «Я помилився, але це востаннє» або «Тепер я знаю, як треба». Невдаха каже: «От якби…», «Треба ж було…» і «Так, але…»
  • nastkaaaaцитує3 роки тому
    Пристойно говорити про непристойність цілком можливо й, гадаю, бажано.
  • Anastasia Lisovenkoцитує7 місяців тому
    людина лишається невинуватою, доки не доведено її провину, і пристойною, доки не доведено її непристойніст
  • Maria Boniusюцитує8 місяців тому
    ім, часом люди, які ведуть неперервний діалог, таки починають говорити одне з одним, і тоді все йде на лад. Мій цинічний друг доктор Горслі радить надто освіченим парам, яким погано живеться разом, припинити спілкуватися й почати говорити.
  • Mariia Melnykцитує10 місяців тому
    справа вибору чи випадку.
  • Mariia Melnykцитує10 місяців тому
    Пристойно говорити про непристойність цілком можливо й, гадаю, бажано.
  • b7000313100цитуєторік
    Для життя й для його підсумків важливо, невдаха ти чи ні, бо від цього залежить, чи довірятимуть тобі люди.
  • b3034877979цитує2 роки тому
    Батьківське програмування в сценаріях «Доки» — найгучніше, бо завжди складається з прямих наказів: «Доки не одружишся, ніякого сексу, а одружуватися не можна, доки доглядаєш за матір’ю / доки не закінчиш університет».
  • b3034877979цитує2 роки тому
    ценарії «Завжди» уособлює молодь, яку батьки вигнали з дому за гріхи, до яких самі й схиляли. «Принесла в подолі — іди заробляй на вулицю», «Хочеш вживати наркотики — ми тобі не батьки» — оце саме вони. Той батько, який вигнав доньку в бурю, міг плекати про неї розпусні думки, відколи малій виповнилося десять, а той, який викинув сина з дому за траву, може, тієї самої ночі напився, аби притлумити біль.
  • b3034877979цитує2 роки тому
    Переможець каже: «Я помилився, але це востаннє» або «Тепер я знаю, як треба». Невдаха каже: «От якби…», «Треба ж було…» і «Так, але…» Що ж до непереможців — це люди, яким потрібно дуже тяжко працювати, просто щоб лишитися на плаву. Такі кажуть: «Ну, я бодай не…» чи «Дяка богові й за те, що…» З непереможців виходять чудові члени колективів, працівники й слуги, оскільки вони вірні, працелюбні, вдячні й безпроблемні. Вони приємні у спілкуванні, їх люблять. Переможці шкодять решті світу лише побічно, змагаючись один з одним і чіпляючи невинних перехожих — часом цілими мільйонами. Найбільше неспокою, на жаль, від невдах: спершу ті можуть вибиватися нагору, але коли приходить час розплати, валяться й тягнуть за собою інших.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз