«Нiхто тебе не пойме… не хоче поняти… одинока, одинока… повiя!..»
Игорь Путковскийцитує7 років тому
Життя – вдача, – думав вiн далi. – Бери вiд нього все, що дає воно; бери на час, знаючи, що нема нiчого на свiтi вiчного; не шкодуй за тим, що обмина тебе; не давай зiвка, коли воно само тобi дається до рук!
Вера Толобчукцитуєпозавчора
Упросився й Пилип Притика до Карпа Здора, свого сусiда
Юлія Княжукцитує9 днів тому
Невже вона така безталанна?.. I красою i здоров'ячком бог не обiйшов – хiба от долею…»
Оксана Демиденкоцитує13 днів тому
Пилип Притика до Карпа Здора
Юлія Княжукцитує20 днів тому
розпустивши сiряка по волi,
Юлія Княжукцитуєминулого місяця
Бач, трясця його матерi! – желiпнув Грицько. – I землю їй дай, ще й податки за неї плати. – Не тряси, лишень, бо трясця не розбирає, на кого напастись. Часом як трусне тебе, – вiдказує Карпо.
Юлія Княжукцитуєминулого місяця
«З щастя та з горя скувалася доля»,
Юлія Княжукцитуєминулого місяця
Хiба крiпаки не люди? – спитав вiн. – I крiпаки живуть на землi, а не пiд землею…»