Вся безліч пристроїв, апаратів і машин світу техніки для нас
тепер є просто необхідною, для кого більшою, для кого меншою мірою. Протиставити
себе цьому світу техніки просто безглуздо. Знищення світу техніки як
диявольського винаходу було б недалекоглядним. Ми прикуті до технічного
устаткування, ба навіть більше — воно навіть вимагає від нас постійного
вдосконалення самого себе. Аж раптом виявляється, що ми так сильно прив’язані до
об’єктів техніки, що навіть стали їх бранцями.
Але водночас ми можемо поступити й інакше. Ми і далі можемо користуватися
технічним устаткуванням, але водночас вміло ним послугуючись зберегти до нього
таку дистанцію, яка дасть нам змогу при потребі від нього звільнитись. Ми можемо
послуговуватися технічним устаткуванням, якщо воно необхідне. Але водночас ми
маємо змогу трактувати його як щось, що не повинно заторкувати глибин нашої
сутности. Можемо говорити “так”, якщо йтиметься про необхідне застосування
предметів техніки, а водночас сказати “ні”, оскільки ми не дозволимо їм
поглинути нас повністю — позбавити нас самих себе, призвести до розладу й
спустошення нашого єства.