Любов і піраньї

Дівчина все ще не стерла з вуст солодкої посмішки, проте незворушні блакитні очі вкрилися кригою й учепилися в моє горло кігтями якоїсь великої волохатої тварюки.

…Друзі, ви не пам’ятаєте той архаїчний анекдот про літню парочку, котра прожила у шлюбі більше як п’ятдесят років і в якої журналіст випитує секрет такого довготривалого сімейного щастя? «Невже у вас жодного разу за стільки років спільного життя не виникало бажання розлучитися з дружиною?» — питає кореспондент у чоловіка. На що той йому відповідає: «Бажання розлучитися не було, а от убити — та-а-ак!»…
Так ось, цей анекдот, у контексті мене та Маруськи, зовсім не анекдот, а абсолютна правда

тільки тоді, коли заклякнеш цілковито самотній на довгій дорозі, яка веде тебе не знати куди, відкривши всесвітові свій розум і серце, ти почуватимешся справжнім і живим — живим, як ніколи до цього в житті, і почнеш розуміти, хто ти є насправді.

Попри всі щемкі шрами на серці, я й досі вважаю: краще перегоріти й спопеліти, ніж згаснути від тління.

Людина сама створила безглузду систему, в якій, переконуючи себе, повинна шкрябатися вгору в гонитві за примарними ідеалами. Може, варто зупинитись і просто спробувати жити?..

Насправді річ у тім, що під час руйнації стосунків завжди є певна межа, після якої більше неможливо повернути назад. Навіть якщо дуже кортить.

Вони хочуть того ж що й ми, але чекають, доки ми почнемо діяти, — пояснював Мігель. — Звісно, можна підійти та просто ляпнути щось на зразок «давай потанцюємо», або принести букет квітів, або писати любовні листи, але це тупо, чувак, це так ту-у-упо! Досить вигадати щось оригінальне, щось яскраве й несподіване, таке, на що дівки не очікують, і вони всі твої, чувак.

и то любов робить людину дурною, чи тільки дурні й закохуються?

Проте найважливіше і, певно, найвідчутніше: поінакшали люди, що були зі мною впродовж останніх років. Більшості з них уже немає поруч. І це не означає, що вони відсутні фізично, скажімо, поїхали кудись чи ми просто припинили спілкуватись. Зовсім ні. Просто вони перестали впливати на моє життя. Як і я — на їхнє.

Покажіть мені людину, яка не жалкує ні за чим, скоєним у своєму житті, і я покажу вам людину, котра нічого не досягла.