Ідемо не ворога бити, а на ті, ну, наші одвічні землі, із тією, як там її, братерською допомогою.
b5656920278цитує5 місяців тому
Вони вітали нас, як браття, вітали хлібом, вітали сііііллю… – заспівав для проби один зі скальдов. – Визвольників своїх вітали, вітали хлібом, вітали сііііллю… Гей, Графніре, підкинь якусь небанальну риму до «сіллю»!
Олена Кравчукцитує6 місяців тому
Після розмови, яка зблизила їх знову, відсунула в тінь і забуття їхні старі конфлікти, розтопила лід жалю, гордощів і впертості. Після розмови на греблі Гірундуму Ґеральт погодився б на будь-яку пропозицію з боку Йеннефер. Не відмовився б, навіть якби вона запропонувала йому спільний візит у пекло, щоб випити філіжанку киплячої смоли в товаристві вогняних демонів.
Kallistoцитує9 місяців тому
кинув її, – продовжив за мить. – І не зумів жити із пусткою, яка мене огорнула. І раптом зрозумів, що ту пустку викликає не відсутність жінки, а відсутність того, що я тоді відчував. Парадокс, вірно?
Kallistoцитує9 місяців тому
Дякуєш? Хіба нещиро. У цій залі є рівно одинадцять жінок, які вихваляються цицьками під прозорими блузками. Я залишаю тебе на півгодини, після чого ловлю тебе за бесідою із двома з них…
Kallistoцитує9 місяців тому
Кохання – коханням, а життя – життям. Кохання минає…
Buzok Bidnenkoцитуєторік
Стриг, виверн, ендріаг і вовкулаків скоро зовсім не буде на світі. А сучі сини будуть завжди.
Buzok Bidnenkoцитуєторік
одумати тільки, — гарикнула Йеннефер, — що нам заборонено некромантські практики через пошану до величності смерті й тлінних останків, які потребують вшанування, спокою, ритуального і церемоніального погребіння.
Buzok Bidnenkoцитуєторік
Подумати тільки, — гарикнула Йеннефер, — що нам заборонено некромантські практики через пошану до величності смерті й тлінних останків, які потребують вшанування, спокою, ритуального і церемоніального погребіння.
Buzok Bidnenkoцитуєторік
Я тобі радила тоді, аби ти подумала, казала, що кохання на вулиці не валяється. Але ти мала рацію. Кохання — коханням, а життя — життям. Кохання минає…