Акупунктура міста

Ви здатні вхопити особливі моменти життя міста, щоб дійти висновку, що кожне місто може бути ще краще. Ви свідомі того, що лише від вас залежить бажання пізнати своє місто і відчути, як воно покращується: це те, що я називаю солідарністю. Отже, ви здатні полюбити людей будь-якого міста.

Міста потребують усього. Але дуже важливо усвідомлювати необхідність у них генія.

У хорошому місті можна знайти людину, лише тричі вигукнувши її ім’я.

В акупунктурі важливо, щоб укол голкою був миттєвий.

Важко уявити акупунктуру, коли голку вводять повільно і болісно. Якісне голковколювання має бути швидке і точне.

Так само і з акупунктурою міста. 1972 року в Курітібі було створено першу пішохідну зону. Втілили цей задум за три доби.

Вулиці без автомобілів наштовхують мене на ідею бойкотувати машини. От би укласти угоду, підписавши яку всі мешканці міст переконались, наскільки краще місто без машин. Вони б мали змогу переконатися, що тиша така ж важлива, як і якість життя, і допомагає сповна почути звуки міста.

Ця мапа була б набагато корисніша, ніж, скажімо, правило спільного знаменника, що й досі мені не знадобилося.

Тому я пропоную створити екологічний годинник для кожного будинку. Це так званий годинник-маркувальник, що реєструватиме пропорції витраченого вами і збереженого. Якщо коефіцієнт більший за одиницю, то ви — проти свого ближнього, проти довкілля, бо витрачаєте більше, ніж зберігаєте. Якщо ж ви нічого не економите — ви безвідповідальна особа, показник екогодинника весь час це реєструватиме, виводячи ваш особистий так званий індекс безвідповідальності.

Піднімати самооцінку населення — це ключовий аспект акупунктури в цілому.

Для реалізації цього задуму нам було запропоновано безліч комплексних і справді вартісних рішень. Одне з них — перевести наближення автобуса до тубус-зупинки в електронний режим. Але проблема в тому, що всі запропоновані рішення були критично дорогі, такі дорогі, що дешевше було закупити цілий автобусний парк.

Так тривало доти, аж доки архітектор Карлос Сеневіва поцікавився у головного водія автобуса Роберту Ноґара, чи зміг би він припаркувати транспортний засіб впритул біля платформи посадки пасажирів. Водій чудово впорався з цим завданням.

Вдалою акупунктурою буде спонукати городян цікавитися історією. Скільки насправді мешканців добре знають своє місто? Навряд чи хтось поважатиме те, чого не знає. Та і як поважати своє місто, не розуміючи його?