Дракула

Сірі ранкові сутінки розтанули, і сонце вже піднялося над обрієм, котрий має якийсь зубчастий вигляд – чи то через дерева, чи то через пагорби, точно не можу сказати, бо він так далеко, що всі великі та малі предмети виглядають на ньому нерозбірливо.

Бо, зрештою, життя – це очікування чогось більшого, ніж те, чим ми увесь час займаємося; а смерть – це те єдине, на що ми можемо покластися без жодного сумніву.