Ми використовуємо файли cookie для покращення якості роботи сайту Bookmate та наших рекомендацій.
Для отримання додаткової інформації ознайомтеся з нашою Політикою щодо файлів cookie.
Прийняти все cookies
Налаштування файлів cookie
Svg Vector Icons : http://www.onlinewebfonts.com/icon Щось трапилось. Спробуйте ще раз.
Чудик, Василий Шукшин
ru
Василий Шукшин

Чудик

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
  • Андрей Воробьёвцитує6 років тому
    Вы опасаетесь, что я туда микробов занес? У меня их нету.
  • polinatrntvцитує7 років тому
    Чудик обладал одной особенностью: с ним постоянно что-нибудь случалось.
  • Евфросиния Власовацитує9 місяців тому
    Чудик вышел из автобуса, снял новые ботинки, побежал по теплой мокрой земле – в одной руке чемодан, в другой ботинки. Подпрыгивал и громко пел:

    Тополя-а, тополя-а…
  • Евфросиния Власовацитує9 місяців тому
    Когда его ненавидели, ему было очень больно. И страшно. Казалось: ну, теперь все, зачем же жить? И хотелось уйти подальше от людей, которые ненавидят его или смеются.
  • Евфросиния Власовацитує9 місяців тому
    Не понимаю: почему они стали злые?
  • Евфросиния Власовацитує9 місяців тому
    А вот… Детей замучила, дура: одного на пианинах замучила, другую в фигурное катание записала. Сердце кровью обливается, а не скажи, сразу ругань
  • Евфросиния Власовацитує9 місяців тому
    – А помнишь?.. – продолжал Чудик.

    Но тут с братом Дмитрием что-то случилось: он заплакал и стал колотить кулаком по колену.

    – Вот она, моя жизнь! Видел? Сколько злости в человеке!.. Сколько злости!

    Чудик стал успокаивать брата:

    – Брось, не расстраивайся. Не надо. Никакие они не злые, они – психи. У меня такая же.

    – Ну чего вот невзлюбила?! За што? Ведь невзлюбила она тебя… А за што?
  • Евфросиния Власовацитує9 місяців тому
    «Приземлились. Ветка сирени упала на грудь, милая Груша меня не забудь. Тчк. Васятка».

    Телеграфистка, строгая красивая женщина, прочитав телеграмму, предложила:

    – Составьте иначе. Вы – взрослый человек, не в детсаде.

    – Почему? – спросил Чудик. – Я ей всегда так пишу в письмах. Это же моя жена!.
  • Евфросиния Власовацитує9 місяців тому
    Садился в самолет не без робости. «Неужели в нем за полтора часа ни один винтик не испортится?»
  • Sokolova Leraцитує3 роки тому
    Звали его – Василий Егорыч Князев. Было ему тридцать девять лет от роду. Он работал киномехаником в селе. Обожал сыщиков и собак. В детстве мечтал быть шпионом
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз