П'ять четвертинок апельсина

З героями завжди одна й та сама проблема, — сказав він. — Вони ніколи повністю не виправдовують сподівань, так?

Люди перестали бути людьми:

Вона розуміла більше, ніж я собі уявляла.

Як би там не думали собі люди, але в стражданні немає нічого позитивного. Врешті-решт воно вижирає все.

Через три роки алкоголь знебарвить вишні, просочить їх до кісточок, до крихітних серединок, а сам натомість стане рубіново-червоним, їдким, виразним, з ароматом пізньої осені.

чому я вирішила розповісти тепер свою історію чужим людям, упевненим, що життя можна вмістити в розворот у недільному газетному додатку, кілька фотографій, текстовий абзац і цитату з Достоєвського. Перегорни сторінку — і все скінчиться

«Немає гіршого дурня за старого дурня»

Опиратись — усе одно що плисти проти течії, це виснажує і не має сенсу.

Правдива стара істина — діти жорстокі. Якщо вони ріжуть, то до самої кістки, не приховуючи своєї мети

Якось так трапилося, що він став незамінним. Він чистив овочі на вечерю. Приносив дрова й патрав рибу. Хоч відвідувачів у «Малиновому млинці» значно поменшало — я більше не відкривала кафе в будні, і навіть у вихідні присутність фургона відлякувала всіх завсідників, крім найвідданіших, — він все одно приглядав за ним, мив посуд і протирав підлогу. І робив це майже завжди мовчки: це було комфортне мовчання тривалих довірливих стосунків, мовчання дружби.