П'ять четвертинок апельсина

З героями завжди одна й та сама проблема, — сказав він. — Вони ніколи повністю не виправдовують сподівань, так?

Люди перестали бути людьми:

Вона розуміла більше, ніж я собі уявляла.

Як би там не думали собі люди, але в стражданні немає нічого позитивного. Врешті-решт воно вижирає все.

Через три роки алкоголь знебарвить вишні, просочить їх до кісточок, до крихітних серединок, а сам натомість стане рубіново-червоним, їдким, виразним, з ароматом пізньої осені.

чому я вирішила розповісти тепер свою історію чужим людям, упевненим, що життя можна вмістити в розворот у недільному газетному додатку, кілька фотографій, текстовий абзац і цитату з Достоєвського. Перегорни сторінку — і все скінчиться

В один із рідкісних моментів щирості вона сказала нам, що сп’яніння — то гріх проти плода, проти дерева, проти лози. Це образа й наруга, так само як насильство є наругою над тілесним коханням. Тут вона зашарілась і різко відвернулась — Рен-Клод, олію і базилік, хутко! — але ця фраза запала мені в душу. Вино, вирощене й викурене з бутона, а потім плода, що пройшло крізь усі необхідні процедури й стало тим, чим воно є, заслуговує на більше, ніж щоб його висмоктав якийсь п’яничка з забитою мотлохом головою. Воно заслуговує на повагу. На радість. На шляхетність.

«Немає гіршого дурня за старого дурня»

Опиратись — усе одно що плисти проти течії, це виснажує і не має сенсу.

Правдива стара істина — діти жорстокі. Якщо вони ріжуть, то до самої кістки, не приховуючи своєї мети