Saint Porno. Історія про кіно і тіло

Я ніколи не розуміла, чому худі так хочуть стати гладкішими, а гладкі — худішими, маленькі — високими, а високі — нарікають на свій зріст. Не любити своє тіло — це жіноча тенденція

За кількома прикладами складаються стереотипи про усю професію

любити своє тіло. «Ти ж вчора тільки мила голову?» — завжди питала мене бабця. «Тобі шкода води?» — відповідала я. «Скільки можна оце милити себе!» — далі обурювалася вона. Не митися, не голитися, не вміти делікатно фарбуватися — до цього якось привчали із самого дитинства. Я ніколи не розуміла, чому митися в розумінні моєї бабці, приміром, — це гріх і сором. А потім заходиш у якийсь міський автобус і розумієш, що бунтувала проти бабці ти одна. Решта змирилася. Тіло — не важливе, хоч брудне, хоч страшне і обвисле, — «головне, що всередині». А часто не йдуть думки про філософію і сучасне мистецтво, коли під нігтями бруд.

Для чоловіка досі дуже часто кількість дівчат є позитивною характеристикою, а для дівчини — негативною.

порно має свій вплив на сексуальне життя багатьох мешканців цієї планети. Порно для більшості — це методичка. Люди наслідують цій методичці, і добре, якщо це якесь живе і якісне порно. Проте у більшості країн сексуальна освіта досі відсутня.

Це такий подвійний стандарт класичного жебрака: всіх бізнесменів і багатіїв ми голосно ненавидимо і проклинаємо — крім тих, хто піклується саме про нас, вони — прекрасні чисті янголи і дай їм Бог здоров’ячка.

Дозріти вже нарешті і відірвати себе від яблуні назавжди — це було нашою найважливішою метою.

Нас об’єднувала любов до вітру в обличчя, щоправда, лише коли ми мали гроші на бензин

У Європі ж це норма: ті, хто максимально реалізовує свої БДСМні бажання в кадрі, у реальності — наймиліші створіння, гіпертурботливі і спокійні. В принципі, в житті так само. Агресивні, дьоргані, сексуально зациклені психопати — це як раз ті ПГМ-нуті і телегоністи, які вважають себе святими, а всіх навколо — збоченцями.

Ти, наприклад, хочеш писати. А я — зніматися в порно. Людям важко сприймати чужі мрії, якщо вони суттєво відрізняються від того, що «треба» хотіти, що всі хочуть. Я ж маю хотіти сім’ю, дітей і стабільну роботу в офісі, а у порно пішла, бо просто заміж ніхто не бере, чого ж ще? Мені здається, що ця забитість змінюється. З’являються кольорові думки, не лише чорно-білі.