Марина Вороніна,Мар’яна Байдак,Ольга Бежук

Українські жінки у горнилі модернізації

Aliona Voznaцитує3 місяці тому
Карткова система, яка була відновлена в тому самому 1929 р. звела нанівець сенс ударництва, бо як не раціоналізуй, а все одно отримаєш основні продукти за нижчою категорією.
Aliona Voznaцитує3 місяці тому
Щораз більше уваги приділялося антуражу свята, зокрема й популяризація в пресі (аж до одіозної акції, яку запропонували громадській організації «Друг Дітей», — випустити одноденну газету «Жінка — друг дітей»).
Aliona Voznaцитує3 місяці тому
Проте у 1918 р. про жіночий день уже ніхто не згадав, а от 1 травня та 7 листопада більшовицька влада відзначила пафосно.
Aliona Voznaцитує3 місяці тому
Традиція «писання себе» в українському суспільстві була притаманна більше чоловікам. Війна була поштовхом для жінок «говорити» до чоловіків через листи, до суспільства — через спогади, до себе — через щоденники.
Aliona Voznaцитує4 місяці тому
Коли Олена Степанів і Софія Галечко відзначилися в боях, на церемонії нагородження 19 листопада 1914 р. генерал Ігнацій Фляйшман зазначив, що жінок нагороджує медаллю за хоробрість уперше.
Aliona Voznaцитує4 місяці тому
ояву жінок на лінії фронту сприймали неоднозначно. Погляди чоловіків розділилися: одні (найчастіше інтелігенція) дотримувалися традиційних бачень, засуджуючи бажання жінок братися до зброї, інші (зазвичай сільські хлопці) — схвалювали таке рішення і всіляко підтримували жінок на передовій.
Aliona Voznaцитує4 місяці тому
таких складнощів належали також психологічні аспекти — подолання суспільної недовіри або відвертого несприйняття жіночої освіти, необхідність доводити свою інтелектуальну спроможність, що було для декого пов’язане з конфліктами в родині та оточенні.
Aliona Voznaцитує4 місяці тому
айже всі вищі школи для жінок були приватними. Це означало не лише вищу плату за навчання, а й необхідність боротися як за професійні права для випускниць, так і за саме існування цих шкіл.
Aliona Voznaцитує4 місяці тому
На початок 1910-х років система вищих навчальних закладів для жінок у Російській імперії стала настільки розвиненою, що жіночі приватні університети — Вищі жіночі курси — діяли вже у переважній більшості університетських міст. Вони мали спільний з університетами склад викладачів, працювали за аналогічними програмами, що було достатньою запорукою університетського рівня освіти на Вищих жіночих курсах, проте права випускниць не дорівнювали тим, що мали студенти, інакше кажучи, претендувати на отримання дипломів жінки не могли
Aliona Voznaцитує5 місяців тому
ак, уже в 1872 р. 54 із 63 жінок-студенток університету Цюріха були уродженками Російської імперії; у наступному 1873 р. це співвідношення становило вже відповідно 100 зі 114, при загальній кількості 439 студентів. Визначні наукові успіхи співвітчизниць, які не тільки успішно завершили навчання за кордоном, а й захистили дисертації, таких як перша докторка медицини Надія Суслова (Цюрих, 1867) та перша жінка-докторка у галузі математики Софія Ковалевська (Ґетинґен, 1874), окрилювали їхніх численних послідовниц
Aliona Voznaцитує5 місяців тому
Щоправда, спільним був політичний підтекст санкціонованих владою освітніх проектів: подібно до Університету Святого Володимира, Інститут шляхетних дівчат у Києві мав, на думку освітньої адміністрації, виконувати русифікаторську функцію в «Південно-Західному краї», адже передбачалося, що його випускниці, відповідно підготовлені, згодом мали б здійснювати вплив на власних чоловіків та дітей, підтримуючи їхню лояльність до влади.
Aliona Voznaцитує5 місяців тому
Зрештою, придбання народного строю також не було дешевим задоволенням. На це, зокрема, скаржилася одна з дописувачок до газети «Діло» (котра підписалася псевдонімом «Галичанка») у 1900 р., зазначаючи, що чомусь «чоловіча стать не дає нам прикладу любові до української одежі», натякаючи на те, що нові модні вимоги дивним чином стосувалися лише жінок.
Aliona Voznaцитує5 місяців тому
Чи не найвиразнішим доказом цього була польська мова домашнього спілкування, якою до 80-х років ХІХ ст. користувалася більшість сімей з української інтелігенції. А оскільки дім і організація його простору вважалися цілковито жіночою сферою відповідальності, то жінок звинувачували у національній несвідомості і невиконанні патріотичних обов’язків.
Виправляти такий стан була покликана «національна емансипація» українок, обґрунтована у 1870-х рр. народовцем Володимиром Барвінським і сформована у його концепції «органічної праці». За задумом автора, зробити з жінок «свідомих українок» мала національна освіта та їх активніше залучення у громадсько-політичне життя. Я
Aliona Voznaцитує5 місяців тому
Історичні та етнографічні джерела свідчать, що в середовищі селян-козаків наприкінці XVI — на початку XVII ст. побутував звичай, який надавав дівчині можливість самій свататися до обранця: вона приходила в його дім і залишалася там, наполягаючи на одруженні, аж до отримання згоди на це самого парубка та його батьків. Відголоски такого звичаю є в народних піснях:
Aliona Voznaцитує5 місяців тому
Материзною називали майно — рухоме та нерухоме (найчастіше ділянку землі), яке жінка отримала в посаг чи у спадок від матері, що перебувало у неподільній власності жінки (хоч і в спільному користуванні сім’ї) та успадковувалося тільки по жіночій лінії.
Catherine Klotskaцитує9 місяців тому
Та як мав мати фраїрку, коли десятеро дітей, вшиткі голі-босі, та то треба заробити, вбути, а на гась йому фраїрка була? Тиди не було коли фраїрити...» (Бойківщина).
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз