Василий Ян

К «последнему морю»

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
  • 𝓛𝓪𝓾𝓻𝓪цитує5 років тому
    Если ты смоленский, зачем дерешься здесь за Кыюв?
    – Как же не биться? Город, поди, тоже наш, русский
  • Stas Matushevschiiцитує5 років тому
    – Хан двух слов не говорит, русский витязь – тоже! Как я сказал, так и будет сделано! – И он пошел медленно и задумчиво к своей новой, загадочной судьбине.
  • Stas Matushevschiiцитує5 років тому
    А это не опасно? – спросил Бату-хан.
    – В жизни многое опасно, – ответил Гаврила Олексич. – Но если бояться опасности, то и победы не будет, да и жить не стоит!
  • Stas Matushevschiiцитує5 років тому
    А что будет с тобой дальше? Будет то, чего ты сам сумеешь добиться…
  • Лаура Мусировацитує5 років тому
    Великий Потрясатель Вселенной завещал моему отцу, преславному Джучи-хану, пройти все земли на закат солнца до того места, куда может ступить копыто монгольского коня. Дошел ли я до этого предела – не знаю! Идти дальше мой конь не желает.
  • 𝓛𝓪𝓾𝓻𝓪цитує5 років тому
    Слухи, один другого ужаснее, распространялись в народе: говорили, что бесчисленное татарское войско занимает пространство на двадцать дней пути в длину и пятнадцать в ширину.
  • 𝓛𝓪𝓾𝓻𝓪цитує5 років тому
    Если ты смоленский, зачем дерешься здесь за Кыюв?
    – Как же не биться? Город, поди, тоже наш, русский!
  • 𝓛𝓪𝓾𝓻𝓪цитує5 років тому
    Вскочив в седло, надо взмахнуть плетью, а не сползать на землю».
  • 𝓛𝓪𝓾𝓻𝓪цитує5 років тому
    Нельзя вопросами раскрывать то, что обжигает сердце»
  • kolechenkoamцитує6 років тому
    Пять путников, проходя мимо костров, останавливались, прислушивались к песням.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз