Подряпини, вм’ятини, потертості — це маленькі сліди пам’яті. Вони носять у собі життя.
Alisa Kalyuzhnaцитує2 роки тому
пам’ять сама організовує свої картотеки.
Alisa Kalyuzhnaцитує2 роки тому
Значно важче починати робити те, що колись покинула, ніж те, що робиш вперше.
Alisa Kalyuzhnaцитує2 роки тому
Дивний ефект мають всі ці словосполучення-кліше: одних вони здатні раптово роздратувати своєю пустопорожністю, інших — заспокоїти й повернути в колію звичного плину дня.
Alisa Kalyuzhnaцитує2 роки тому
Продається фрустрація. Щойно бажане має бодай примарний шанс стати дійсним, чари зникають.
Alisa Kalyuzhnaцитує2 роки тому
В глибині душі Рита досі не змирилася з тим, що робота в офісі — це не що інше, як оптовий продаж часу свого життя.
Alisa Kalyuzhnaцитує2 роки тому
Все в цьому світі — досвід, думала Богдана. І порно, і теракти, і наркотики. І немовлята, і універ, і покупка сімейної машини в кредит. Просто якийсь досвід ти можеш і хочеш повторити, а якийсь ні.
Alisa Kalyuzhnaцитує2 роки тому
Пісні мають власну мову, любила казати їй Хлоя. Власну хірургію, що спритно вкриває нас новими шрамами й заново розпорює старі, вже давно забуті, під волоссям і одягом.
Alisa Kalyuzhnaцитує2 роки тому
Коли у тебе в цілому світі немає ніде і нікого, мало би бути все одно, куди їхати. Ну, максимум ми обираємо свої напрямки, керуючись якоюсь значущою асоціацією чи спогадом із прочитаної в дитинстві книжки
Alisa Kalyuzhnaцитує2 роки тому
Загалом Богдана інтуїтивно жила так, аби можна було помирати будь-якої миті. Вроджений синдром метелика-фаталіста.