Олена Печорна

Химерниця

    b1345146185цитує2 роки тому
    Мамка й собі за словом у кишеню не лізла, правда, лиш коли зачіпали.
    Tetiana Petrushkinaцитує3 роки тому
    Усе ждуть і ждуть, а жити забувають.
    Tetiana Petrushkinaцитує3 роки тому
    Потреба бути потрібним, ні, не так, необхідність бути комусь потрібним — це як хронічна болячка.
    Tetiana Petrushkinaцитує3 роки тому
    Іноді мені здається, що справжнє безумовне щастя існує лише в дитинстві. Дорослі розкладають його на сотні складових і витрачають життя, аби скласти їх докупи одночасно, й лише у старості починають розуміти, що щастя — це не вінегрет у каструлі.
    Tetiana Petrushkinaцитує3 роки тому
    На воза заскочив, дихає, а надихатись не виходить. Ні в нього, ні в неї — не виходить. Просто обоє вже знають, що десь там, серед лісу, є їхня галявина. Та, що колише в собі закохане літо.
    Tetiana Petrushkinaцитує3 роки тому
    А взагалі, у тролейбусі, коли ззаду, то мене дєвушкой звуть.

    Жінки розсміялись.

    — А спереду?

    — Спереду бабушкой, але місцем не поступаються. Значить, не стара, еге?
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз