Карти на стіл

Мене ж такі банальності нітрохи не цікавлять! Мені байдужі будь-які неякісні екземпляри. А спійманий убивця — вже за визначенням невдаха. Він другосортний. Ні-ні, я дивлюся на справу з мистецької точки зору. Я колекціоную виключно найкраще!
— І те ваше найкраще — це…? — допитувався Пуаро.
— Мій сердечний друже… Це ті, чиї злочини не розкрили! Ті, кому вдалося уникнути покарання! Злочинці, які спокійно живуть собі серед нас, не викликаючи навіть тіні підозри щодо себе.

мсьє Еркюля Пуаро

Та то мені випало позбирати всілякі дрібнички тут і там.

— У вас уподобання справжнього католика

«Так-так, любий. Звісно, він просто жахливий. Але ж який багатий! І які неймовірні прийоми влаштовує! А ще він завжди має напоготові якісь кумедні та зловтішні оповідки про всіх і кожного»

Високий і худий, із видовженим меланхолійним обличчям, масивними, чорними як вугілля бровами, які одразу впадають в око, вусами, змащеними воском і підкрученими по краях, і невеличкою чорною борідкою

а вона зазначала, що «от якби Скотленд-Ярдом керувала жінка!».

, «Вбивство заради кохання та вбивство заради вигоди: порівняння».

Її перу також належали такі популярні (хоч і нашпиговані помилками) статті, як «Злочинні схильності», «Видатні Crimes Passionnels[7]»

Шайтана — цей справжній шанувальник видовищ — отримав неабияке задоволення від здивування, що промайнуло обличчям Пуаро