Кайдашева сім’я, Іван Нечуй-Левицький
Безкоштовно
Іван Нечуй-Левицький

Кайдашева сім’я

Читати
169 паперових сторінок
  • 👍14
  • 😄9
  • 💡4
Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки.
Враження
На полицю
  • 👍Раджу14
  • 😄Весела9
  • 💡Пізнавальна4
Вхід або реєстрація
Artem Bakunovets
Artem Bakunovetsділиться враженням3 роки тому
💤Нудна

Книга не очень смешная. Читал только для школы

Inna Livanova
Inna Livanovaділиться враженням8 місяців тому
👍Раджу
🔮Мудра
🌴У відпустку
😄Весела
💧Зворушлива

Давно уже так не смеялась 😂😂😂

Татьяна Григорчук
Татьяна Григорчукділиться враженням2 роки тому
👍Раджу
🚀Неможливо відірватися
😄Весела

Прекрасное произведение описывающее быт того времени

а Кайдаша брала злість. Він усе ждав, щоб його жінка хутчій стулила рота та щоб хазяїн наливав по чарці. Червоний перець у горілці дражнив його, неначе цяцька малу дитину, а жінка розпустила розмову на всю губу.
Поки вона слабувала після родива, Кайдашиха стала для неї в великій пригоді. Але не так сталося, як дитина почала підростать. Кайдашиха тішилась унуком, колихала його, гойдала, а Мотря мусила робити всю важку роботу за себе й за свекруху.
Хіба ж я дурно їм ваш хліб? Од ранку до вечора й рук не покладаю...
— А ти хотіла згорнути руки та й сидіти? Чого це ти розходилась? Та я тобі не подивлюся в зуби! — крикнув Кайдаш, і його темні очі заблищали: він замахнувся на Мотрю рукою.
— Тату, в Мотрі є чоловік, — сказав понуро Карпо, — ви не дуже на неї махайте кулаками. Кайдаш спахнув полум'ям.
— А ти чого оступаєшся за своєю жінкою? — крикнув він на Карпа. — Коли хочеш, то я й тобі носа втру.
— Ба не втрете! Я вже не маленький, — одрубав Карпо.
Бліде батькове лице стало жовте, неначе віск. Він кинувся до Карпа. Карпо встав з лави й став, неначе стовп.
Книги по-українськи, Natalia Lyhach
ЗНО 2017, Karolina Yakymenko
Karolina Yakymenko
ЗНО 2017
  • 24
  • 9
Украинская литература, Sofia Gorbacheva
Українською      , Elena Shubenkova
Elena Shubenkova
Українською
  • 30
  • 3
bookmate icon
Тисячі книжок – одна передплата
Ви купуєте не книжку, а доступ до найбільшої бібліотеки російською мовою.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз