П'ята Саллі

Поки ви тримаєтесь, є надія на зміну. Не кидайте своє життя на вітер. Немає значення, яким би складним воно не було, якими би похмурими не здавалися ваші справи, не здавайтесь.

Я вигорів як фізично, так і емоційно, тому що тіло та розум — єдині. Ти не можеш вдень і вночі примушувати частину себе працювати з психічно хворими, виводити розум за межі можливого й очікувати, що це ніяк не вплине на твоє тіло. Воно повільно пожирає тебе

Винагороджуємо те, до чого прагнемо, караємо те, що хочемо змінити.

Але це й означає бути цілісною особистістю. Тут дещо більше, ніж тільки радість та свято. Життя означає різні емоції, відповідальність, глибока прихильність, злети та падіння.

Послухай, тепер оскільки я поборов свою власну азартну хворобу, в мене достатньо сили волі на нас обох. Я дізнаюся все про тебе та твою проблему й допомагатиму тобі. Не варто боротися з цим на самоті. Потрібен хтось, із ким ти могла б погомоніти, хто міг би склеювати уламки, якщо станеться так, що ти розколешся

Вона відчула, як її наповнює дивне відчуття безликої близькості натовпу. Через те, що їй не потрібно було ні з ким спілкуватися, вона відчула відстороненість, те, що вона завжди полюбляла, — коли ти водночас тут і далеко, одночасно разом зі всіма, проте й окремо.

Немає значення, я думаю, саме тому вона й вбила себе. Виснаження зробило з мене емоційного мерця. Лінетт звинувачувала себе, і оскільки була такою ніжною, чутливою, то глибоко потребувала любові та підтримки, а я не міг дати їй цього

проблема, — сказав він, заїжджаючи в Центральний парк з боку Шістдесят шостої вулиці. — Пізніше, як звикаєш до такого, машина стає звичним засобом пересування, що взагалі не відрізняється від старої пошарпаної «Шеві», але вагомі внески за кредит залишаються.

— То навіщо вона тобі?

— Керівник мусить козиряти.

Роки зіткнення зі страхами, спогадами, мріями та галюцинаціями інших людей даються взнаки. Постійний вплив чужих страждань позбавляє лікаря душевного тепла. Він перестає слухати уважно. Його розум, щоб захиститися від постійного контакту з чужими стражданнями, створює оболонку. Емоції черствіють. Він показує себе з найкращого боку, приховує свою справжню сутність та зберігає м’яку лікарську манеру, але всередині перестає турбуватися за людей, яким мав би допомагати.

Визнайте, що в цьому переповненому інформацією світі логічніше мати розум, поділений на автономні частки за розподілом праці, ніби на ментальній стрічці конвеєра.