Безкоштовно
Iван Франко

Украдене щастя

  • Егорцитуєторік
    Щастя ніколи довго не триває. Щастя все — день, година, одна хвилина.
  • Dariaцитує3 роки тому
    Цить, Миколо, не плач! I на мене вини не звертай. Ти ж знаєш добре, що й моєї вини тут мало. Силою вiддали мене за тебе. Доки сила моя була, я була тобi вiрною, хоч iншого любила. Але тепер не стало моєї
  • Julia Friebelцитує2 роки тому
    мов риби тряслися
  • b0790359166цитує2 роки тому
    А так, правда ваша! Правда ваша! Забути треба. Хоч би мало серце розірватися, а забути треба. Ой господи! І як воно досі не трісло? Кілько я намучилася за ті роки! А тепер гадала, що от-от давні рани перестануть боліти. А тут на тобі! Маєш! Той, що досі був для мене помершим, являється наново. Кумонько, матінко моя! Порадь мені, що маю робити? Дай мені якого зілля, щоби тут, отут перестало боліти!
  • Daria Nakonechnaцитуєторік
    «Як чоловік жінки не б'є, то в ній утроба гниє»
  • StarkMaxцитуєторік
    Муж і жона – одна сотона; чужому нема що туди пальці втиркати.
  • StarkMaxцитуєторік
    ДІЙОВІ ОСОБИ:

    Микола Задорожний, чоловік, літ 45, невеликого росту, похилий, рухи повільні.

    Анна, його жінка, молодиця, літ 25.

    Михайло Гурман, Жандарм, високий, здоровий мужчина, літ З0.

    Олекса Бабич, селянин, літ 40, сусіда Миколи.

    Настя, його жінка, літ 35.

    Війт, селянин, літ 50.

    Шльома, орендар.

    Селяни, селянки, парубки і дівчата, музики і т. і.

    Діється коло 1870 року в підгірськім селі Незваничах.

    Дійові особи

  • b4468400540цитуєторік
    Дурниця серце. У кого воно ціле?
  • b4468400540цитуєторік
    Де би чоловікові голови стало, щоби се все розібрати?
  • марияцитуєторік
    Так, так! Усі посвідчимо! Його зовсім зі служби проженуть, а тобі нічого не буде!
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз