Василь Шкляр

Характерник

    Sofia Chernopyshchenkoцитує7 годин тому
    кохання, як і дурість, не приховаєш
    Sofia Chernopyshchenkoцитує10 годин тому
    Кацапчі — різники-салгани, — пояснив кошовий. — Так вас, москалів, називають османи за те, що, заходячи в чужий край, ви, кровожери, вирізаєте жінок і дітей, старих і немічних. Кацапчі, ось ви хто.
    Sofia Chernopyshchenkoцитує11 годин тому
    якщо гетьман замість вирішення доленосних справ починає возитися з жінкою, то відомо, чим усе це закінчується.
    Sofia Chernopyshchenkoцитуєпозавчора
    — А ви знаєте таку заповідь: не убий?

    — Знаю. А хіба козаки не вбивають? — здивовано спитав Симеон. — Ви ж їх благословляєте на бій.

    — То бої з ворогом.
    Sofia Chernopyshchenkoцитуєпозавчора
    Немає клейнодів — немає і волі!

    — Без клейнодів ми ніхто!
    Sofia Chernopyshchenkoцитуєпозавчора
    хто б же віддав на поталу своїх побратимів через якихось московських приблуд.
    Sofia Chernopyshchenkoцитуєпозавчора
    У Москві ніхто не помирає своєю смертю. Там конають або від отрути, або на лобному місці від сокири ката.
    Sofia Chernopyshchenkoцитуєпозавчора
    Немає гіршої ганьби, як продати товариша!
    Sofia Chernopyshchenkoцитуєпозавчора
    Що хвилювало найдужче? Не дзвони, не залпи, не тулумбаси, не маяння корогов, а це живе море людей, яких священне побратимство об’єднало в єдину козацьку родину, де кожен за кожного готовий умерти і з усмішкою на устах перейти в інше, не менш щасливе життя. І добре це чи погано, але в жодному війську на світі немає такої зневаги до смерті, як у Запорозькому, тому тут кожен сірома стає лицарем шаблі й хреста, посвяченим у таємницю безсмертя.
    Sofia Chernopyshchenkoцитуєпозавчора
    Натомість сотник Чадуєв узяв зі столу царську грамоту, згорнуту сувоєм і скріплену печаткою царя Олексія Михайловича, притиснув її до серця й сказав:

    — В вєліку кручіну бросаєтє дє нас напужанієм своім, паколь ми щіталі вас сваімі радімимі братішкамі младшімі дє вєрнимі донджє…

    Суддя Білий спантеличено подивився на одукованого писаря Яковину.

    — Ти щось утнув із того, що він белькоче?

    — Каже, що їм краще кинутися з великої кручі у Чортомлик, — переклав курінний Добривечір. — А далі, кили-бирди, я не втяв.
    Sofia Chernopyshchenkoцитуєпозавчора
    Нехай своїх товмачів за собою возять, якщо хочуть, щоб їх розуміли, — обурився загалом тихий і чемний Саливон Гапочка. — А то одне слово не втнеш і гаплик.

    — Їхніх товмачів наші кальниболотські гайдамаки вже всіх перетопили, — нагадав суддя Білий. — Ото Снєтін був останнім, той, що його з послом Лодиженським упокоїли
    Sofia Chernopyshchenkoцитуєпозавчора
    Хіба ви не знаєте, що москалі — як в’юни? Уміють із рук вислизати.
    Sofia Chernopyshchenkoцитує3 дні тому
    Кирик висадив Христусю на коня поперед себе й знову відчув тремке хвилювання, що вступало в самісіньку кров. Бісова мати! Ось вона, та єдина сила, проти якої безпорадний козак. Через неї можеш втратити серце, згубити голову, віддати життя без жалю і вагання
    Sofia Chernopyshchenkoцитує3 дні тому
    Орда завжди розбігається малими загонами, а потім сходиться докупи
    Sofia Chernopyshchenkoцитує7 днів тому
    бо віра дає силу тому, кого виглядаємо.

    Так ще вчора сказала Христуся, а сьогодні
    Sofia Chernopyshchenkoцитує7 днів тому
    суче вим’я, ослячий хобот, дідькове гузно, свинячий пуп…
    Sofia Chernopyshchenkoцитує9 днів тому
    За ним поважно пішли знатні й значні товариші, пошкандибали діди-райці, а вже за дідами рушили козаки з усіх куренів — пластунівці, уманці, медведівці, кальниболотці, кисляківці, шкуринці, васюринці, переяславці, дядьківці… Запорожці порозбирали по своїх куренях на проживання козаків Полтавського полку, кальниболотці взяли Гурка Наливайченка, переяславці Карпа Вишеньку, суддя Білий запросив до себе гетьманського осавула Черняченка-Чорного. Ратні люди, червонокаптанники, лишилися за січовим валом разом з послами — грецька хата на дві половини вміщала й більше гостей.

    Підійшовши до січового майдану, Сірко зупинився біля ганебного стовпа.

    — Сидиш? — спитав він, задерши голову.

    На вершечку ганебного стовпа бузьки змостили гніздо, і там нищечком висиджувала яйця бузьчиха, поки її чоловік ловив жабенят на третьому болоті. Бузьчиха покосувала пасльоновим оком на Сірка, але не подала ні звуку. Які можуть бути балачки, коли висиджуєш пташенят?

    — Ну, сиди, — сказав Сірко.

    Він подивився на шибеницю. Ні, там бузьки не мостили гнізда ніколи. А як? Вилупляться пуцьвірінки, а козакам припече когось вішати. І діти виростуть переляканими.
    Tania Dubikцитуєминулого місяця
    кровожери, вирізаєте жінок і дітей, старих і немічних. Кацапчі, ось ви хто.
    Tania Dubikцитуєминулого місяця
    — Кацапчі — різники-салгани, — пояснив кошовий. — Так вас, москалів, називають османи за те, що, заходячи в чужий край, ви,
    Мария Халюкцитує5 місяців тому
    Хоча то такий, що не боїться ні чуми, ні тюрми, ні п’яної куми.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз