Зів'яле листя

Останній раз я читала Франка ще в школі, тоді його вірші були чимось незрозумілим і нецікавим. Пройшло багато років і тепер його поезія стала зрозумілою - на жаль. Адже щоб зрозуміти, довелось пережити щось.

З кожним рядком я все більше дивувалась тому, як він тонко, чуттєво та життєво передавав це невзаємне кохання. Іноді навіть пробивало на сльози, тому що дуже складно не пропустити через себе і складно не згадати своє.