Олег Дорошенко

Василь Стус

Трагічна доля судилася Василю Стусу (1938–1985) — талановитому українському поету, прозаїку, перекладачу, літературознавцю, правозахиснику, одному з найактивніших представників українського культурного руху 1960-х років. Він був людиною, не здатною на компроміси, яка завжди йшла шляхом правди і заплатила за це власним життям, людиною, яка з гідністю казала про себе: «…Голови гнути я не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину».
132 паперові сторінки
Дата публікації оригіналу
2020
Рік виходу видання
2019
Видавництво
Glagoslav Distribution
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

    Vitalii Andronikділиться враженнямторік
    👍Раджу
    🎯Корисна
    💧Зворушлива

Цитати

    Vitalii Andronikцитуєторік
    або світ прийме таким мене, як я є, як мене народила мати — або вб’є, знищить мене. Але я — не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття й думки своєї зроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що душив, гнув мене, що я вижив, зберігся, доніс до людей усе, що хотів. А що хотів донести? Що люди мають жити, як янголи: з любов’ю одне до одного, з почуттям, що всі люди — брати, рівні, чесні, богоподібні, всесильні, незламні, кришталеві. Світ — це таночок усіх людей, що взялися за руки і чуються братами, просвітлими душами, що ширяють межи небом і землею».
    b0246988585цитуєторік
    ходити Василь почав місяців з сімох, та ще й через те, що його зазвичай доводилося залишати в колисці без догляду. Набридне вухами гратися, тягне до ширшого пізнання світу. То й вилазить з колиски, яку вже завбачливо ставили униз, крізь купу турботливо покладеного матір’ю драння. «Він як вилізе, думаю, щоб хоч не вбився тут. А він вилазив через тряпки ті. А як впаде, то встане», — розповідала мати.
    b0246988585цитуєторік
    мокрий, певне, ревів — і докучило. Нудно лежати, то я граюся своїми вухами — мну їх у долоньках».
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз