bookmate game
Безкоштовно
Леся Украинка

Поезiї

  • mkarpyshynцитує4 роки тому
    Гетьте, думи, ви хмари осiннi!

    То ж тепера весна золота!

    Чи то так у жалю, в голосiннi

    Проминуть молодiї лiта?

    Нi, я хочу крiзь сльози смiятись, Серед лиха спiвати пiснi, Без надiї таки сподiватись,

    Жити хочу! Геть, думи сумнi!
  • Tetiana Boikoцитує4 місяці тому
    Може, колись оцей милий,
    Що так любить дуже,
    Тебе, квiточку зiв'ялу,
    Залишить байдуже!..
  • Дар'я Хухрійцитує2 роки тому
    Хто не жив посеред бурi,
    той цiни не знає силi,
    той не знає, як людинi
    боротьба i праця милi.

    Поезія

  • Сніжана Ніколаєнкоцитує2 роки тому
    Нащо даремнiї скорботи?
    Назад нема нам вороття!
    Берiмось краще до роботи,
    Змагаймось за нове життя!
  • Сніжана Ніколаєнкоцитує2 роки тому
    Скрiзь плач, i стогiн, i ридання,
    Несмiлi поклики, слабi,
    На долю марнi нарiкання
    I чола, схиленi в журбi.

    Над давнiм лихом України
    Жалкуєм-тужим в кожний час,
    З плачем ждемо тiї години,
    Коли спадуть кайдани з нас.

    Тi сльози розтроюдять рани,
    Загоїтись їм не дадуть.
    Заржавiють вiд слiз кайдани,
    Самi ж нiколи не спадуть!
  • Сніжана Ніколаєнкоцитує2 роки тому
    Золотi надiть кайдани
  • Сніжана Ніколаєнкоцитує2 роки тому
    Не поет, хто забуває
    Про страшнi народнi рани,
    Щоб собi на вiльнi руки
  • Сніжана Ніколаєнкоцитує2 роки тому
    Не поет, у кого думки
    Не лiтають вiльно в свiтi,
    А заплутались навiки
    В золотiї тонкi сiтi
  • Сніжана Ніколаєнкоцитує2 роки тому
    Що спiвцi тю мiстi ходять
    I пiснями люд морочать,
    Все про рiвнiсть i про волю
    У пiснях своїх торочать.

    Вже й по тюрмах їх саджають,
    Та нiщо не помагає, —
    Їх пiснi iдуть по людях,
    Всяк пiснi тi переймає.
  • Сніжана Ніколаєнкоцитує2 роки тому
    Чоловiк сей божевiльний!»

    «Може буть, — поет вiдмовив, —
    Певне, всi ми в божiй волi.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз