Знаки карпатської магії

Напередодні Зільника вирубували гілки певних дерев, якими клечали оселю. Брали гілки берези, клена, липи, ясена, горобини, дуба, верби, горіха... На деякі дерева, скажімо, на осику, існувало суворе табу. Мольфари кажуть, що осика - це дерево-вампір, і тому вона захищає від упирів-вампірів (як фізичних, так і енергетичних); саме його використовують мольфари в двобоях зі злими духами, упирями, темними відьмами й чаклунами. В домі це дерево, що забирає в людини енергію, не годилося тримати. Але мольфари й знахарі обкладали на деякий час осиковим листям тяжко хворих людей, щоб воно «висмоктало» негативну енергію.

Молодих відьом, схильних до любовних розваг, котрі «спеціалізувалися» на любовних заклинаннях, називали «ярит-ницями» (від слова «ярий» - весняний, жагучий).

-І ви боїтесь? - запитую я в Мольфара.
- Аякже, - відповідає мій наставник. - Адже я, попри всю свою магічну силу, всього-на-всього чоловік. Але я ще й намагаюся пізнати жіночу натуру. Бо жінка і магія мають основну спільну рису: і жіноча краса, і сила магії - це найбільша Таємниця природи, яку й розгадує мольфар...

Жінка має природну магію, у неї вона в крові, -сміється Мольфар, і лукаві бісики скачуть у його очах. - Жінці навіть не треба вчитися. Та тільки сучасні жінки забули про це прадавнє знання, яким наділила їх наша Велика Мати

Афанасьев А. Поэтические воззрения славян на природу. - М.: Современный писатель, 1995.
Бауэр В., Дюмотц И., Головин С. Энциклопедия символов. - М.: Крон-пресс, 1998.
Гроф Станислав. Космическая игра. - М.: Издательство Трансперсонального Института,
1997.

Гроф Станислав. Психология будущего. -М.: Издательство Трансперсонального Института, 2001.
Гроф Станислав. Человек перед лицом смерти. - М.: Издательство Трансперсонального Института, 1996.
Гюйонварх К. Ж., Леру Ф. Кельтская цивилизация. - СПб.: Культурная инициатива,

Золотослов. Поетичний Космос Давньої Русі. - К.: Дніпро, 1988.
Кастанеда Карлос. Учение дона Хуана, [тт. 1-11] - К.: София, 1998.
Кельтская мифология. Энциклопедия. - М.: Эксмо, 2002.
Лири Тимоти. Семь языков Бога. - К.: Янус, М.: Пересвет, 2001.
Лири Т., Метцнер Р., Олперт Р. Психоделический опыт: Руководство на основе Тибетской книги мертвых. - М.: Инициатива, Ника-Центр, 2003.
Мистики XX века. Энциклопедия. - М.: Ло-кид-Миф, 1998.
Мифы народов мира. - М.: Советская энциклопедия, 1985.
Номис Матвій. Прислів’я, приказки та таке інше. - Саут-Бавид-Брук: ВФ Владики Мстислава, 1985.

Сардак - деталь традиційного гуцульського вбрання, коротка свитка з вовни. Надягали її переважно на свята

Тайстра — заплічна торба.
Флояра - різновид гуцульської сопілки.
Чередійниця - лиха відьма, що «спеціалізується» на відбиранні молока в корів та на присушуванні чужих чоловіків.
Черес — широкий шкіряний пояс, частина чоловічого гуцульського строю. Часто буває прикрашений кованими металевими візерунками.

Крисаня — гуцульський капелюх, аксесуар чоловічого вбрання.
Кептар — кожушанка з овечої шкіри без рукавів. Деталь традиційного гуцульського строю. Носили кептар як чоловіки, так і жінки. Жіночі кептарі часто були з білої шкіри, оздоблені барвистим вишиванням та бісером.
Маржина - худоба.
Мешти - черевики.
Опришки - учасники руху проти польського панства в Карпатах та на Буковині у
XVI-XIX століттях. За переказами, віднімали добро в панів та роздавали його бідакам.
Плай - гірська стежка.