Готель

Що ж, по заслузі – хто з псами лягає, той з блохами встає.

Люди здебільшого кричать про свої так звані принципи, аж доки не захрипнуть. Але й пальцем не поворухнуть, щоб ті принципи захистити.

Завжди знаходиться сила-силенна причин для того, щоб чогось не робити. І дуже часто причини ці обгрунтовані. Ось чому так мало людей стають на захист того, у що вони вірять — або кажуть, що вірять.

Наскільки близька була тобі людина, починаєш розуміти тільки тоді, коли її вже немає.

Часи «індивідуального підходу», часи, коли ми зустрічали кожного клієнта, як свого особистого гостя, давно минули. Може, колись люди цінували такі речі. Тепер усе це нікого більше не обходить.

Ще один удар долі. Та коли їх багато, хіба той один щось важить?

Для справжнього готелю головне — гостинність. І догляд, якщо мешканець потребує його. Найкращі готелі починали саме з цього.