Ліна Костенко

Василь, показавши на колиску з семимісячною дочкою. (Як, проте, пророче вийшло — просто за Лесею Українкою: «Вигострю, виточу зброю іскристу, / Скільки достане снаги мені й хисту». Саме такою зброєю, відточено-гострою, стала згодом поезія Ліни Костенко.) «Вы издеваетесь над нами», — сказали чекісти. «Це ви знущаєтеся з мене», — відповів Василь. «Його забрали. В рік мого народження, мені було місяців сім. Вважається, що 37-й був роком арештів, насправді ж арешти почалися значно раніше»[26], — сумно резюмує поетеса.