Володимир Малик (справжнє прізвище — Сиченко, 1921–1998) — відомий український письменник, що зажив слави як автор історико-пригодницьких романів, твори якого ставлять поруч з творами Александра Дюма та Генріка Сенкевича. У своїх романах він звертався до важливих, складних, у тому числі недостатньо вивчених подій минулого України, які відіграли особливу роль в історичній долі народу. Роман «Горить свіча», за який В.К. Малику було присуджено міжнародну премію ім. Г. Сковороди, присвячений трагічним подіям 1240 року, які на століття перервали політичний та культурний розвиток України. Автор, докладно вивчивши історичні джерела, використавши фактичний матеріал літописів, не лише показує взяття Батиєм Поросся, дев’яностошестиденну облогу Києва і його падіння, кривавий шлях до «останнього моря» через галицько-волинські землі й руйнування Південної Русі, а й розкриває причини, що призвели до цього лиха, корені незнищенності української нації, яка відроджувалась навіть на руїнах цивілізації.
