Крадійка книжок, Маркус Зузак
Книжки
Маркус Зузак

Крадійка книжок

Читати
Kate Papirnik
Kate Papirnikцитує7 місяців тому
Люди помічають колір дня лише на світанку і при заході сонця, а я добре знаю, що кожної секунди день пронизують міріади відтінків та інтонацій. Навіть одна година може містити в собі тисячі різних кольорів. Жовтих, як віск, забризканих крапельками кольору блакитного марева. Похмурих, як темрява.
Elena Puzyr
Elena Puzyrцитує2 роки тому
ГІРШИМ ЗА ХЛОПЦЯ,
ЯКИЙ ВАС НЕНАВИДИТЬ,
може бути хіба хлопець, який вас любить.
Kate Papirnik
Kate Papirnikцитує7 місяців тому
А сніжка в обличчя — це, безсумнівно, бездоганний початок тривалої дружби.
Dizhak Vasyl
Dizhak Vasylцитує3 роки тому
Набагато легше, думала вона, бути за крок від чогось, ніж цього досягти. Треба ще трохи попрацювати.
Juliana Bachek
Juliana Bachekцитує4 роки тому
людей не таке серце, як у мене. Їхнє серце - лінія, а моє - круг, і я нескінченно встигаю бувати в потрібному місці в потрібний час. Як наслідок, я завжди бачу в людях найкраще і найгірше. Я бачу їхню красу і їхню потворність і постійно дивуюся, як те й інше можуть поєднуватись. Та все ж таки у людей є одна річ, якій я заздрю. Людям, як би там не було, вистачає здорового глузду, щоб померти.
Оленка Совин
Оленка Совинцитує5 років тому
Він покінчив з життям через бажання жити.
Оленка Совин
Оленка Совинцитує5 років тому
незвичні очі. Вони були зроблені з доброти і срібла.
Kate Papirnik
Kate Papirnikцитує7 місяців тому
Нехай усе буде так, як є, чого б воно тобі не коштувало. Можливо, незабаром настане час вирушати. Світло, як постріл.
Kate Papirnik
Kate Papirnikцитує7 місяців тому
Але визнання свого страху — хіба це боягузтво? Хіба це боягузливо — радіти з того, що вижив?
Kate Papirnik
Kate Papirnikцитує7 місяців тому
Ти не можеш просто сидіти і чекати, поки тебе поглине новий світ. Ти мусиш відірватися від крісла і стати його частиною — попри твої попередні помилки.
Kate Papirnik
Kate Papirnikцитує7 місяців тому
Поглянь на кольори, — сказав тато. Просто неможливо не любити чоловіка, який не лише помічає кольори, а й говорить ними.
Kate Papirnik
Kate Papirnikцитує7 місяців тому
А ще вона любила те, що, попри невдачу під час перевірки знань, вміння читати і писати, без сумніву, покращувались і невдовзі вона досягне якогось пристойного рівня. Усе це викликало бодай трішки задоволення і скоро нагромадиться такою купою, що на горизонті завидніє щось на кшталт щастя .
Kate Papirnik
Kate Papirnikцитує7 місяців тому
Хоч скільки б разів їй казали, що її люблять, дівчинка не вірила, що доказ любові — це рішення залишити її.
Соня Скульськая
Соня Скульськаяцитуєторік
Тоді — безладні прощання.
Tanya Vasylyuk
Tanya Vasylyukцитуєторік
Страшні сни з’являлися, як завжди, ніби найкращий гравець команди-суперника, про якого подейкують, що він зазнав травми чи захворів, — але ось він, розминається з усіма, готовий вийти на поле. Або як потяг, що за розкладом прибуває на нічний перон, тягнучи за собою мотузку зі спогадами. Все тягне і тягне. Весь час незграбно підкидає.
Tanya Vasylyuk
Tanya Vasylyukцитуєторік
Або як потяг, що за розкладом прибуває на нічний перон, тягнучи за собою мотузку зі спогадами. Все тягне і тягне. Весь час незграбно підкидає.
Tanya Vasylyuk
Tanya Vasylyukцитуєторік
Разом з іншими він стояв біля ліжка і дивився, як дядько помирає — безпечний сплав, від життя до смерті. Світло за вікном було сірим і помаранчевим, кольору літньої шкіри, і здавалося, що дядькові полегшало, коли він видихнув востаннє.
Anna Fedosova
Anna Fedosovaцитує2 роки тому
Непокидання — вияв довіри і любові, який часто розпізнають діти.
Dizhak Vasyl
Dizhak Vasylцитує2 роки тому
Він висаджував їх і вдень, і вночі, доглядав їх.
Дивився, як вони ростуть, доки, врешті, всю Німеччину покрили густі ліси зі слів… Країна вирощених думок.
Dizhak Vasyl
Dizhak Vasylцитує2 роки тому
А дівчинка читала, бо саме для цього вона сюди прийшла, і було добре бодай чимось стати у пригоді там, де випали сніги Сталінграда.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз