Питання канонічності дій митрополита Шептицького вирішилось у Ватикані аж через декілька років, коли у Петроградському архіві вдалося здобути вивезені зі Львова документи, які конспіративно доставив до Відня один єврей, а рідний брат митрополита Климентій Шептицький привіз їх до Рима [26, с. 45]. А поки у 1921 р. митрополит Андрей з Рима вирушив у турне через європейські країни до Південної та Північної Америки, щоб розповісти світові про українське питання. Вільно володіючи французькою, він виступав там на конференціях, виголошував проповіді, збирав пожертви для сиріт.