Леся Українка

Давня казка

  • Анна Міцкевичцитує7 місяців тому
    лежав поет наш
    На самісінькій стежині.
  • Анна Міцкевичцитує7 місяців тому
    Так одного разу ранком
    Наш поет лежав у гаю,
  • b9806035693цитує2 роки тому
    «Не журись, коли недоля
    В край чужий тебе закине!
    Рідний край у тебе в серці,
    Поки спогад ще не гине.

    Не журись, не марно пройдуть
    Сії сльози й тяжка мука:
    Рідний край щиріш любити
    Научає нас розлука».
  • b1752879842цитує2 роки тому
    Спалахнув від гніву лицар,
    Був він гордий та завзятий,
    Але ж тільки на упертість
    Та на гордощі багатий.
  • b1752879842цитує2 роки тому
    «Може буть, – поет відмовив, —
    Певне, всі ми в божій волі.
    Та я справді маю щастя,
    І з мене його доволі.
  • b1752879842цитує2 роки тому
    Тут покликнув лицар: «Боже!
    Чоловік сей божевільний!»
  • b1752879842цитує2 роки тому
    Десь, колись, в якійсь країні
    Проживав поет нещасний,
    Тільки мав талан до віршів,
    Не позичений, а власний.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз