Тарас Прохасько

НепрОсті

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
  • maryandbooksцитує3 роки тому
    Франц мріяв про щось радикальне. І додумався до того, що найрадикальніше — чекати.
  • maryandbooksцитує3 роки тому
    Часто вона перебивала Франца — розкажи те саме ще раз, але не так коротко.
  • maryandbooksцитує3 роки тому
    Франц знайшов місце, яке робило подорожі необов’язковими.
  • Anna Kotokianцитуєторік
    Люблю її, а не себе, а вона є, завжди десь є, така сама гарна. Добре хоч десь когось мати. Хоча б для того, щоб було кому розказати історію дня, який варто заради цього прожити.
  • Anna Kotokianцитуєторік
    Себастян дуже вірив у силу власної присутності. Знав, що не може бути нічого поганого там, де він є, бо йому всюди було добре.

    Треба по-справжньому любити місця, щоб вони любили тебе.
  • Anna Kotokianцитуєторік
    Зовсім небагато слідів. Війна, властиво, пройшла мимо. То чому завжди війна?
  • Anna Kotokianцитуєторік
    Ще в Африці Себастян зауважив одну цікаву річ — люди дуже охоче розглядають те, до чого треба опускати погляд, і страшенно неуважні до всього, коли — піднімати догори.
  • Anna Kotokianцитуєторік
    Для того, щоб бути щасливим, — сказав він Анні, — треба прожити без таємниць, а чужі знати лиш такі, які можна розказувати під тортурами.
  • Anna Kotokianцитуєторік
    Франциск вважав себе людиною поверхневою. Любив поверхні.
  • Anna Kotokianцитуєторік
    сподівався, що там не буде ніяких вражень, не відбуватиметься жодних історій. Він хотів, щоб довкола не ставалося нічого, за чим не встигаєш. Нічого, що треба би було запам'ятовувати. Був ще дуже молодий. Не знав, що так не буває — це перше — життя вирує всюди, хай по-дрібному, одноманітно, але нестримно, неповторно і нескінченно.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз