Кассандра

Поліксена
(в білому убранні, червоні стрічки й червоні квітки з гранати в косах)

Вже ж ти це знала, - чом же не сказала?

Кассандра
Хоч би й сказала, - хто б мені повірив?

Андромаха
Та як же й вірити, коли ти завжди
не в пору й недоладно пророкуєш

Бо меч і спис мала для мене зброя,
бо людські душі - от моє знаряддя,
крилате слово - от моя стріла,
люд проти люду - от мій поєдинок!
Усім тим правлю я, фрігійський розум.
Ся діадема, сяя патериця -
то знаки влади над всіма царями.

Гелен наказує! Рушаймо, браття!
Гелена хай боги благословлять!
Він розум наш! Він наше око ясне!

Кассандра
Єдине око - й те більмом зайшло

А як же ти, Гелене, одрізняєш
брехню від правди?

Гелен
Та ніяк. Я просто
даю їм спокій.

Сестрице, радуйся!

Кассандра
Радій, Гелено,-
бо ми не сестри.

«Роблю, що треба,

і що корисно, що почесне». Н

«Роблю, що треба,

і що корисно, що почесне».

Тепер, либонь, ті світозорі очі

сльозою пойнялись.

дали тобі

пізнати правду, сили ж не дали,

щоб керувати правдою