Книжки
Айзек Азімов

Межа Фундації

Айзек Азімов — американський письменник, учений-біохімік, один із найвідоміших майстрів наукової фантастики, автор понад 500 книжок, кожна з яких завоювала прихильність мільйонів читачів у всьому світі. Його твори неодноразово одержували нагороди — премії «Г'юґо», «Неб'юла», "Ґеффен" та відзнаку журналу «Локус».

Другу Фундацію знищено. Перша Фундація — єдина влада, що контролює Галактику. Принаймні так уважали тривалий час. Але сумніви почали ширитися столицею Першої Фундації. Колишнього офіцера космофлоту Голана Тревіза звинувачують у державній зраді й висилають зі столиці з таємним наказом — знайти Другу Фундацію. Разом із ним вирушає професор-міфолог Янов Пелорат, який прагне розшукати Землю — древню колиску людства. Та в незриму битву за владу вступає третя сила, що здатна підкорити собі не лише обидві Фундації, а й усю Галактику…
466 паперових сторінок
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

    b7699193732ділиться враженнямторік

    Прикольна кришка

    b3859167775ділиться враженням5 місяців тому
    👍Раджу

    Ступак Святославділиться враженням5 місяців тому
    👍Раджу

Цитати

    Янчик Зиновьевацитує8 місяців тому
    Здавалося, що план Селдона рухається без перешкод і ніщо не зможе завадити побудувати Другу Імперію в запланований час і з мінімумом руйнувань у процесі.
    Наталья Ремизовацитує8 місяців тому
    оботи дедалі більше ставали зовні схожими на людей, але за своєю поведінкою безпомильно були роботами, і людиноподібна зовнішність робила їх іще огиднішими. Тому, звичайно, усе це мало закінчитися.
    — Чому «звичайно»? — запитав Пелорат, який уважно слухав.
    — Це єдиний логічний фінал, хоч і гіркий, — відповів Дом. — Зрештою роботи так розвинулися, що зрозуміли, чому люди обурюються, коли їх позбавляють усього людського заради їхнього ж добра. Із часом роботи були змушені дійти висновку, що людству краще дбати про себе самостійно, хай навіть недбало та неефективно. Тому кажуть, що саме роботи створили Вічність і стали Вічними. Вони визначили Реальність, у якій, на їхню думку, люди будуть у якомога більшій безпеці — самі в Галактиці. Потім, зробивши для нашого захисту те, що могли, і виконавши в найсправжнішому сенсі перший закон робототехніки, роботи за власною домовленістю перестали функціонувати, і відтоді ми людські істоти, які розвиваються, як можуть, але самі.
    Наталья Ремизовацитує8 місяців тому
    Ви знаєте, що таке робот?
    — Ми дізналися на Сейшеллі, — сухо відповів Тревіз.
    — А бачили?
    — Ні. Нас запитали про це, і, коли ми відповіли негативно, то нам пояснили.
    — Розумію. Річ у тім, що колись людство мало роботів, але нічого доброго із цього не вийшло.
    — Нам розповідали.
    — Роботам сильно промили мізки так званими трьома законами робототехніки, які походять ще з доісторичних часів. Є кілька версій щодо того, якими могли бути ці три закони. Ортодоксальна версія має таке трактування: перший — робот не може завдати шкоди людині або ж шляхом бездіяльності допустити, щоб людина потрапила в біду; другий — робот мусить виконувати накази людей, але не тоді, коли ці накази суперечать першому законові; третій — робот мусить захищати себе, доки такий захист не суперечить першому чи другому законам. Із часом роботи ставали все розумнішими, універсальнішими й тлумачили ці закони, а надто перший, який переважав усі інші, дедалі ширше, і все більше брали на себе роль захисників людства. Цей захист душив людей і ставав незносним. Роботи були абсолютно добрі. Їхні старання були гуманні й спрямовані на загальне добро, і це чомусь робило їх дедалі нестерпнішими. Кожне вдосконалення роботів лише погіршувало ситуацію. Роботи розвинули телепатичні здібності, але це означало лише те, що вони можуть стежити навіть за людськими думками й людська поведінка стала дедалі більше залежати від їхнього нагляду.

На полицях

    Оленка Олійник
    Полиця
    • 65
    Оксана Пуга
    Художка
    • 30
    alpetesh
    Read now
    • 10
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз