bookmate game
Брюс Кемерон

Шлях додому

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Ця книжка зараз недоступна
290 паперових сторінок
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

  • Лиля Палажченкоділиться враженням5 місяців тому
    👍Раджу
    🔮Мудра
    🚀Неможливо відірватися
    🐼Добра
    💧Зворушлива

  • Руслана Фалькоділиться враженням3 роки тому
    🐼Добра

Цитати

  • Катя Волковацитує2 роки тому
    моя пам’ять у відпустці.
  • Катя Волковацитує2 роки тому
    , ні, усе правильно. І ми можемо говорити про це так часто, як тобі потрібно, і
  • Руслана Фалькоцитує3 роки тому
    Гра «Не гавкай» була дуже схожа на гру «Чекати» — ще одна гра, яка мені не подобалася. Коли Лукас казав «Чекати», я сідала й не рухалася, доки він не повертався і не казав «Добре!». А іноді давав мені смаколик, казав «Молодець», і ця частина гри мені подобалася, але загалом «Чекати» вимагала зосередженості й була виснажливою і нудною грою. Здається, люди не мають відчуття часу й не розуміють, скільки веселощів вони пропускають, поки собака виконує команду «Чекати» і має просто сидіти й не гратися. Те саме стосувалося й «Не гавкай». Лукас називав мене хорошою собакою лише тоді, коли я пам’ятала, що так треба робити постійно: коли хтось дзвонив у дзвінок і я робила «Не гавкай», Лукас міг дати мені смаколик, а міг і не дати. Це було виснажливо. Я сподівалася, що він забуде про цю гру, але він постійно її повторював, і Мама теж.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз