bookmate game
Анатолій Дністровий

Місто уповільненої дії

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
  • Олександра Цюп'якцитує3 роки тому
    Ніби я ясновидець, який здатний бачити власне майбутнє! Звідки я знаю, коли це трапиться? Адже серйозно ні з якою не хочу зав'язуватися, бо почнуться ці галімі романтичні зустрічі біля пам'ятника якомусь Шевченку чи Франку з дебільним оберемком квітів, з яким певно буду схожий на повного придурка, ці нудні, охкаючі напівбожевільні балачки по телефону щовечора
  • Олександра Цюп'якцитує3 роки тому
    Тиждень сиджу за книжками, готуюся складати вступні іспити на історичному факультеті в одній помийній ямі аж за Києвом. Таке враження, наче випав із часу, наче потрапив в інший світ. Перебуваю поза тривогою, від якої звільнив свої роздуми цікавістю до минулого народів, країн, великих людей, цікавістю до химерних і дивних подій.
  • Олександра Цюп'якцитує3 роки тому
    Читання — штука хороша. Перестаєш бути дауном. Перестає вужчати лоб.
  • Олександра Цюп'якцитує3 роки тому
    Усвідомлюю, що між нами виростає психологічна прірва.
  • Sofiia Semenkoцитує4 роки тому
    зухвало розгойдуючи своїм арсеналом,
  • Sofiia Semenkoцитує4 роки тому
    шумлять і невдовзі знову покидають мою тишу. Я
  • Sofiia Semenkoцитує4 роки тому
    загинув ні за цапову душу – за сліпою примхою долі
  • Sofiia Semenkoцитує4 роки тому
    пачку, аби забрав. Старий велетенськими долонями обережно набирає з торби пригорщі великих чорно-синіх слив і з щирою посмішкою простягає нам. Але Тюля ввічливо відмовляється.
  • Sofiia Semenkoцитує4 роки тому
    Ходімо краще покуримо, – простягає Тюля цигарку і ми виходимо у задимлений дешевими цигарками тамбур, де сонливо кліпає, зіпершись на велосипед, самотній сільський вуйко із засмаглою, як у індіанця, шкірою. Він підносить два здоровенних, брудних пальця до своїх губ і жестом просить цигарку. Тюля простягає йому одну. Він прикурює від моєї запальнички.
    Довго дивлюся на його чорнющі, міцні, мозолясті пальці, в яких біла цигарка здається надто тендітною та нереальною. Старий видихає дим і задоволено киває нам, що дуже гарна сигарета, певно, імпортна чи як. Коли він говорить, бачу, що його обличчя з сонливого, буденного, непримітного, перетворюється на інше – наче оживає всіма своїми м'язами, зморшками, які розпливаються в єдину велику посмішку. Одразу відчуваємо до нього привітність, і Тюля простягає йому
  • Sofiia Semenkoцитує4 роки тому
    Розумієш, головне – це знайти свою тягу. Я хочу її знайти, а коли й не знайти, то принаймні спробувати шукати. Як думаєш?
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз