Кетрін Стокетт

Прислуга

1960-і роки, штат Міссісіпі, США. Ейбілін все своє життя пропрацювала служницею у білих людей, виростила сімнадцять їхніх дітей, але втратила свого єдиного сина. Мінні — невгамовна й нестримна жінка, з якою не варто сперечатися. Через свій непростий характер вона змушена часто змінювати господарів, але роботу таки може знайти: її торти і пироги незрівнянні. Скітер, біла дівчина, після закінчення університету повертається у рідний Джексон. Вона мріє про письменницьку кар’єру і хоче розповісти світові про те, що коїться тут, на Півдні Америки. Ці жінки — дуже різні. Але їх об’єднує загострене відчуття справедливості та непереборне прагнення до змін у своєму житті. Вони разом пишуть свою таємну книгу про нелегку долю та устав тогочасного життя і не знають, чи вдасться їй колись побачити світ. Надзвичайно зворушливий, сильний роман про складні людські долі, страшну несправедливість і біль, але, разом із тим, – про щирі надії, любов до ближніх і віру у те, що із паростків відчайдушної боротьби може вирости нове, інше життя. (1960-і roki, shtat Mіssіsіpі, SShA. Ejbіlіn vse svoє zhittja propracjuvala sluzhniceju u bіlih ljudej, virostila sіmnadcjat' їhnіh dіtej, ale vtratila svogo єdinogo sina. Mіnnі — nevgamovna j nestrimna zhіnka, z jakoju ne varto sperechatisja. Cherez svіj neprostij harakter vona zmushena chasto zmіnjuvati gospodarіv, ale robotu taki mozhe znajti: її torti і pirogi nezrіvnjannі. Skіter, bіla dіvchina, pіslja zakіnchennja unіversitetu povertaєt'sja u rіdnij Dzhekson. Vona mrіє pro pis'mennic'ku kar’єru і hoche rozpovіsti svіtovі pro te, shho koїt'sja tut, na Pіvdnі Ameriki. Cі zhіnki — duzhe rіznі. Ale їh ob’єdnuє zagostrene vіdchuttja spravedlivostі ta nepereborne pragnennja do zmіn u svoєmu zhittі. Voni razom pishut' svoju taєmnu knigu pro nelegku dolju ta ustav togochasnogo zhittja і ne znajut', chi vdast'sja їj kolis' pobachiti svіt. Nadzvichajno zvorushlivij, sil'nij roman pro skladnі ljuds'kі dolі, strashnu nespravedlivіst' і bіl', ale, razom іz tim, – pro shhirі nadії, ljubov do blizhnіh і vіru u te, shho іz parostkіv vіdchajdushnoї borot'bi mozhe virosti nove, іnshe zhittja.)
535 паперових сторінок
Перекладач
Надія Хаєцька

Схожі книжки

Враження

Natalia Tymoshykділиться враженням2 роки тому
👍Раджу
🚀Неможливо відірватися

Це було живо, емоційно і досі актуально. Шикарні персонажі і витівки, гарна мова і переклад.

Nelya Mokretskaділиться враженнямторік
👍Раджу
🔮Мудра
💡Пізнавальна
🎯Корисна
💞Романтична
🌴У відпустку
🚀Неможливо відірватися
😄Весела
🐼Добра
💧Зворушлива

Книга в якій є все!!!!

Танюша Лафаеваділиться враженнямторік
👍Раджу

Книга Ооооочень интересная!!! Я ее всем советую, есть одноименный фильм, его уже трижды пересматривала, не менее потрясающий, но как всегда, читая - воображение описывает все происходящее более ярко

Цитати

Софія Онищикцитує9 місяців тому
Мінні, правило за номером один: під час роботи в білої леді: нікого нічого не стосується. Ти не пхаєш свого носа у клопоти білої леді та не плачешся їй про свої. Неспроможна оплати­ти рахунок за світло? Дуже болять ноги? Запам’ятай одну річ: білі люди — не твої друзі. Їх це не цікавить. І коли міс Біла леді заскочить свого чоловіка із сусідкою, то не лізь, чуєш мене?
— Правило за номером два: Біла леді не повинна заскочити тебе на своєму туалеті. І неважливо, що ти туди хочеш так, що аж не можеш втримати в собі. Якщо немає туалету для прислуги, дочекайся, допоки вона буде далеко від туалету, яким сама не користується.
— Правило за номером три, — мама сіпнула мене за підборіддя та повернула обличчям до себе, бо мене знову був зацікавив торт. — Правило за номером три: коли ти готуєш їжу для білих людей, куштуєш іншою ложкою. Коли ти візьмеш ложку до рота, гадаючи, що ніхто не бачить, а потім покладеш назад у каструлю, то далі краще все викинути.
— Правило за номером чотири: щодня бери одну й ту саму чашку, виделку й тарілку. Зберігай їх в окремій шафі та скажи білій жінці, що надалі ти братимеш саме їх.
— Правило за номером п’ять: ти їси на кухні.
— Правило за номером шість: ти не б’єш її дітей. Білим людям подобається давати їм льопанці самим.
— Правило за номером сім: це останнє, Мінні. Ти мене слухаєш? Не огризайся
ennkeybeautyцитує9 місяців тому
Вони не багачі, я це знаю. Багачі аж так не пнуться
b7500375253цитує10 місяців тому
І взагалі, простеж, щоб Мей Моблі не прийшла до нас. Кажу тобі, я така сердита на неї. Вона порвала хороший папір аж на п’ять тисяч шматочків, а мені ще п’ятнадцять листів подяки для членів Молодшої Ліги треба написати…

На полицях

Maria Levko
КСД
  • 105
  • 8
Svitlana Shevchenko
New shelf
  • 154
  • 5
Nina Remizova
hard & sad
  • 31
  • 3
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз