ПошукКнигиАудіокнигиКомікси
Ще ▼
ПолиціАктивувати код
bookmate game
7 днів безкоштовно
uk
English
Русский
Español
Dansk
Türkçe
Bahasa Indonesia
Svenska
Deutsch
Nederlands
Українська
Português
Srpski i Crnogorski
Български
Magyar
Hrvatski
es
Книжки
Зручніше в додатку:
iOS
·
Android
César Vallejo

Los heraldos negros

Читати
Враження
На полицю
Уже читав
Повідомити про помилку
Este poemario es la más profunda expresión de los laberínticos caminos por donde nos lleva el dolor espiritual y la desesperanza por un mundo donde no se encuentra consuelo. Versos que son la consagración de la tristeza humana, de la aflicción condenada a no ceder, versificada con maestría por el gran César Vallejo.
34 паперові сторінки
Правовласник
Patagonia

Схожі книжкиУсі

Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

  • kim claudiaділиться враженнямторік
    👍Раджу
    🔮Мудра
    🚀Неможливо відірватися

    Hay tanto en vallejo sobre la profundidad del alma

    • 2 подобається
    • Подобається
    • Коментувати
    • Поскаржитися
  • caran13eділиться враженням5 місяців тому
    👍Раджу

    Vallejo expresa lo vivido en sus poemas con un sentimiento único que desgarra el Alma

      • Подобається
      • Коментувати
      • Поскаржитися
    • Diego Ormazábalділиться враженням2 роки тому
      👍Раджу

        • Подобається
        • Коментувати
        • Поскаржитися

      Цитати

      • Marlen Mataцитує6 років тому
        Hay golpes en la vida, tan fuertes... ¡Yo no sé!
        • 2 подобається
        • Подобається
        • Коментувати
        • Поскаржитися
      • Alvaro E. Segovia Garcíaцитуєторік
        no vuelvas; ya murió mi corazón.

        Silencio. Aquí ya todo está vestido

        de dolor riguroso;
        • 1 подобається
        • Подобається
        • Коментувати
        • Поскаржитися
      • kim claudiaцитуєторік
        Bordas de hielo

        Vengo a verte pasar todos los días,

        vaporcito encantado siempre lejos...

        Tus ojos son dos rubios capitanes;

        tu labio es un brevísimo pañuelo

        rojo que ondea en un adiós de sangre!

        Vengo a verte pasar; hasta que un día,

        embriagada de tiempo y de crueldad,

        vaporcito encantado siempre lejos,

        la estrella de la tarde partirá!

        Las jarcias; vientos que traicionan;

        vientos de mujer que pasó!

        Tus fríos capitanes darán orden;

        y quien habrá partido seré yo...
        • 1 подобається
        • 1 коментар
        • Подобається
        • Коментувати
        • Поскаржитися

      На полицях

      Передплата на Букмейт – найкращий подарунокПодарувати передплату →
      fb2epub
      Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз