Управління життєвим циклом корпорацій, Іцхак Адізес
Книжки
Іцхак Адізес

Управління життєвим циклом корпорацій

Iana Soroka
Iana Sorokaцитує2 місяці тому
Хибно припускати, що для запобігання розвалу системи треба запобігати змінам. Це рівноцінно самогубству. Це остаточний «розвал». Інакше кажучи, якщо не взяти на себе відповідальності за злам системи у бажаний спосіб із подальшим забезпеченням її інтеграції на кращий рівень, то система зруйнується сама собою до гіршого рівня. Тож бездіяльність вас не рятує; через неї над вашою загибеллю будуть владні зовнішні сили. Щоб зберегти здоров’я, треба взяти на себе відповідальність за власну долю, змінивши те, що потребує змін.
Iana Soroka
Iana Sorokaцитує2 місяці тому
Коли зміни прискорюються, завдання із виживання ускладнюється3. Хто виживає? Ті, хто найшвидше ухвалює правильні рішення й найшвидше втілює їх у життя4.

Виживають не найсильніші чи найрозумніші види, а ті, які найкраще пристосовуються до змін.
Чарльз Дарвін
Iana Soroka
Iana Sorokaцитує2 місяці тому
Якщо зміни — це життя, і ми не маємо проблем, тільки коли мертві, тоді сповільнення темпу змін (єдиний спосіб зменшити проблеми) рівноцінне самогубству. Динозаври не адаптувалися до змін, і так само чинять багато великих корпорацій, які зараз керують світом. Якщо вони хочуть залишитися живі, їм би краще навчитися давати собі раду зі змінами й очолювати їх.
Yurii Rozora
Yurii Rozoraцитує4 місяці тому
організація на стадії Активного зростання (Go-Go™)?****** Під час Залицяння ми бачимо формування ідеї. На стадії Раннього дитинства віддані засновники за
Tanya  Korostel
Tanya Korostelцитує7 місяців тому
Кожен із нас «великий» настільки, наскільки великі проблеми витримує і долає.
Tanya  Korostel
Tanya Korostelцитує7 місяців тому
«Маленькі» люди мають справу із маленькими проблемами: яка в них машина і якої якості шпалери на кухні сусідів. Для «великих» людей це якість освіти їхніх дітей, довкілля, яке вони лишать по собі, та якість життя їхніх громад. Мати менше проблем не означає жити. Це означає помирати.
Tanya  Korostel
Tanya Korostelцитує7 місяців тому
Є такий старий жарт про двох хлопців, які пішли у піше сафарі. Вони побачили лева, що наближався до них. Один із них почав взувати кросівки. «Ти не переженеш лева», — сказав його приятель. «Я не намагаюся обігнати лева, — відповів перший хлопець. — Мені лише треба обігнати тебе!»
Роман Ткачук
Роман Ткачукцитує8 місяців тому
Оскільки компанії-немовлята не можуть дозволити собі забагато помилок, засновники мусять пильнувати за всім. Вони усе централізують. Реального делегування повноважень немає, і саме так має бути. Підлеглі — це хлопчики на побігеньках, які допомагають засновникові. Це нормально. Якщо почати делегувати, не маючи ніякої системи контролю, засновники можуть мимоволі й ненавмисно цей контроль втратити. Одного разу я бачив карикатуру у Wall Street Journal: два неголених безхатька в лахмітті сидять на лавці в парку і п’ють вино з однієї пляшки. І підпис: «…а тоді мій консультант порадив мені делегувати».
Роман Ткачук
Роман Ткачукцитує8 місяців тому
Правильний досвід дається правильними рішеннями. Правильні рішення базуються на правильних судженнях, а правильні судження виводяться із поганого досвіду — так званих помилок.
Роман Ткачук
Роман Ткачукцитує8 місяців тому
Ви коли-небудь бачили фільми про тваринний світ? Усі тварини захищають своє потомство, не даючи наближатися жодному чужинцеві. Як тварини людського роду, засновники затято захищають своїх немовлят-організацій. Вони не делегують. Вони наполягають на театрі одного актора із централізованим, автократичним менеджментом. Згідно з моєю теорією, ця проблема — нормальна на типовому шляху (і аномальна на оптимальному шляху) і має зникнути, щойно організація переросте Раннє дитинство. Вона аномальна та може стати патологічною, якщо зберігається після того, як організація перейшла цю стадію.
Роман Ткачук
Роман Ткачукцитує8 місяців тому
Ці нові бізнеси — квиток засновників до безсмертя. Це їхні творіння, їхній слід на землі, де не ступала людська нога, пам’ятник, що переживе їх.
Роман Ткачук
Роман Ткачукцитує8 місяців тому
Коли бізнес розростається, кількість його клієнтів збільшується, вигоди від поганих звичок уже не критично важливі для виживання, але якщо підкорятися вимогам клієнтів задля здійснення продажу, відкладати стягнення оплати, щоб не образити клієнта, оплачувати безкінечні адаптування продукту під клієнта — витрати на все це можуть загалом різко зрости. Продажі зростають, а прибутки ідуть вниз. Якщо компанія робить забагато поступок і зловживає компромісами, щоб отримати продажі, в неї швидко закінчаться гроші, а засновник зрештою втратить контроль.
Роман Ткачук
Роман Ткачукцитує8 місяців тому
Відданість засновника

Друга змінна, що може спричинити дитячу смертність, — втрата відданості засновника. Чому відданість засновника критично важлива?

Більшість організацій-немовлят спершу мають від’ємний грошовий потік. Їхні потреби в оборотних коштах на операційну діяльність більші за кошти, отримувані від продажів. Це створює тиск, вимагає орієнтуватися на дії, керуватися можливостями, надзвичайно швидко реагувати, бути гнучкими. Засновники відчайдушно шукають коштів, мало зважаючи на правила чи політики. Вони експериментують і намагаються визначити успіх. Правила та політики на цьому етапі унеможливили б задоволення потреб клієнта. Тільки маючи змогу визначити для себе успіх, вони можуть розробити правила та політики, щоб опанувати й повторити цей успіх. Практично не маючи правил та політик, демонструючи надзвичайну гнучкість та спритність у здобуванні коштів, очільники новопосталих компаній набувають поганих звичок. Вони ухвалюють рішення, які створюють прецеденти.
Роман Ткачук
Роман Ткачукцитує8 місяців тому
Компанії на стадії Раннього дитинства скаржаться на недостатню капіталізацію, і у своїх зусиллях забезпечити надходження коштів можуть припускатися кількох основних помилок:

• вони беруть короткострокові позички для інвестицій, які приносять результат тільки в довгостроковій перспективі;

• вони знижують ціни для генерування коштів, але ці знижки надто часто такі великі, що продажі не покривають змінних витрат. Внаслідок цього що більше вони продають, то більше втрачають;

• вони продають частки в капіталі венчурним капіталістам, які не поділяють їхньої візії чи інтересів.
Роман Ткачук
Роман Ткачукцитує8 місяців тому
Замість, як треба, планувати найгірше і сподіватися на найліпше, вони планують найліпше й очікують його.
Роман Ткачук
Роман Ткачукцитує8 місяців тому
Жодна організація не може назавжди залишитися Немовлям. У більшості випадків обсяг часу та емоцій, необхідних для підтримання життя Немовляти, значно більший за обсяг економічної віддачі, яку така організація пропонує. Якщо Раннє дитинство затягується, гордість від володіння компанією слабшає. Засновник/власник виснажується й кидає цю справу. У такому випадку смерть організації не відбувається швидко й раптово, як на стадії Залицяння; це затяжний процес, у якому емоційна прихильність засновника постійно зменшується, а скарг про те, «як усе погано», постійно більшає.

Для організацій на стадії Раннього дитинства характерні такі ознаки:

• вони орієнтовані на дію та керуються можливостями, отже

• у них мало систем, правил чи політик, отже

• їхня ефективність нестабільна, отже

• вони такі вразливі, що проблеми негайно перетворюються на кризи, тож управління відбувається через кризи, отже

• керівник, який робить усе, не бажає делегувати повноваження, а отже

• відданість засновника справі постійно піддається випробуванням і критично важлива для виживання.

Багато в чому організації на стадії Раннього дитинства подібні до малих діток. Щоб вижити, їм потрібні дві речі: регулярне вливання харчування та батьківська любов і відданість. Не маючи належного харчування та турботи, організації-немовлята можуть набути патологічних проблем і померти.
Роман Ткачук
Роман Ткачукцитує8 місяців тому
Щоб розбудувати торгову організацію та делегувати ці повноваження, спершу необхідно стабілізувати продукт, розробити політику продажів і дотримуватися її та розробити матеріали для підтримки збуту з чітким описом компанії та її продукту.
Роман Ткачук
Роман Ткачукцитує8 місяців тому
Як казав Джордж Бернард Шоу: «Розважливі люди пристосовуються до свого середовища; нерозважливі намагаються пристосувати середовище під себе. Тож прогрес — це результат зусиль нерозважливих людей».
Роман Ткачук
Роман Ткачукцитує8 місяців тому
Фанатична відданість необхідна для успішного Залицяння, а потім Раннього дитинства. Але на пізніших стадіях вона може стати патологічною. Наприклад, погляньмо на компанію, яка хронічно втрачає гроші, бо її продукт чи послуга недоречні на ринку. Їх потрібно змінити та адаптувати до потреб клієнтів. Засновники, що через свої мрії борються із реальністю, подібні до занадто завзятих батьків, які заперечують психологічні проблеми дітей (і через це нічого з ними не роблять), бо засліплені своїми уявленнями про те, якою має бути дитина. У деяких випадках що більше засновники воюють із реальністю, то глибше їхні компанії занурюються у проблеми. Вони чіпляються за свої мрії. Саме їхня затята відданість ідеї допомогла їхнім створінням пережити дуже ранні етапи Залицяння. На наступній стадії — Раннього дитинства — засновникам потрібно зрозуміти, чи не настав час залишити мрії й пристосуватися до реальності. Через цей парадокс важко оцінити якості оптимального засновника. Якщо засновники віддані, чи вони можуть відпускати? Якщо вони здатні відпускати, то чи достатньо віддані?
Роман Ткачук
Роман Ткачукцитує8 місяців тому
Відданість (чи її брак) — ось що підтримує (чи руйнує) зародження підприємства.

У скруті організації без тривалої відданої підтримки розбиваються на друзки.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз