Вовк та вовчиця, Народна творчість
Безкоштовно
Народна творчість

Вовк та вовчиця

Читати
1 паперова сторінка
Читати
0Полиць
0Вражень
1Цитата

Тисячі книжок – одна передплата

Ви купуєте не книжку, а доступ до найбільшої бібліотеки російською мовою.

Завжди є що почитати

Друзі, редактори й експерти допоможуть знайти нові цікаві книжки.

Читайте де завгодно

Читайте в дорозі, за містом, за кордоном. Телефон завжди з вами – значить, книжки теж.

Букмейт – це додаток, у якому хочеться читати

Враження

👍
👎
💧
🐼
💤
💩
💀
🙈
🔮
💡
🎯
💞
🌴
🚀
😄

Як вам книжка?

Вхід або реєстрація
Вовк та вовчиця
Розмовляли одного разу вовк з вовчицею.
«Погано тобі, вовче, живеться»,— каже вовчиця. «Чому?» — дивиться на неї вовк. «Ти все по кущах ходиш, від людей ховаєшся».— «Гм,— пробурчав вовк,— але ти також від людей ховаєшся...» — «Ні, я де хочу, там і ходжу, і ніхто мене не бачить».— «Брешеш ти, голубонько! — не погоджується вовк.— Тебе бачать люди так само, як і мене».— «Вір, не вір, я правду кажу»,— відповідає вовчиця. Покрутив головою вовк та й каже: «Коли так, то давай перевіримо. Я заховаюсь у кущах, а ти йди у поле. Побачим: помітять тебе люди чи ні?» — «Добре,— каже вовчиця,— подивимось!»
Пішов вовк у кущі, а вовчиця вийшла у поле. Побачили її орачі і почали гукати: «Вовк, вовк!..»
Почув це вовк у кущах, що його згадують, і дременув у ліс. Біжить та й думає: «Цікаво, вовчиця в поле вийшла — і нічого, а я в кущах сидів — і мене побачили!..»
Догнала його вовчиця, запитує: «Ну що, чия правда?» Віддихався вовк та й каже: «Твоя правда. Нічого не скажеш!.. Якби не перевірив, ніколи б не повірив».
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз