Ферма «РАЙ ДЛЯ ТВАРИН»

Тварини надворі переводили погляд із свині на людину, з людини на свиню, а тоді знову із свині на людину. Але розібрати, де тепер людина, а де свиня було годі.

ам угорі, товариші, — казав він врочисто, вказуючи на небо великим дзюбом, — там угорі, якраз по тому боці цієї темної хмари, що її видно — там стоїть вона, Гора Смоктунцева, ота щаслива країна, де ми, бідні тварини, зможемо назавжди спочити після трудів!»

«Хай живе людство»

Всі вони заявляли згірдливо, що ці казки про Смоктунцеву Гору — брехня

нідко підживиться, і коли появиться весняна трава»

«Хутко, хутко! — кричав він. — Зараз же ходіть! Забирають Гнідка!»

«Гнідко упав! Лежить на боці і не може встати!»

«Гнідку! — закричала страшним голосом Конюшина. — Гнідку! Виходь! Виходь швидко! Тебе везуть на смерть!»

Цей рік був для колгоспу досить успішний, але все Ще не доставало грошей.

менше терплять від бліх.