До останнього подиху

Двері посунулись і, непритомніючи , він побачив, як в очі вдарило яскраве світло..

І тому, хлопчику мій, до останнього подиху буде боліти моє серце за тобою..."

довго шукали джерело. На його подив, джерело, що поїло колись усе село, висохло.

—Я страшенно люблю її степ і гори, її небо, схід і захід сонця, пил її доріг. І буду любити до останнього подиху. І хотів би, щоб моє змучене тіло було поховане в рідній землі".

Гірка самотність у старості. І гірка смерть у молодості.

Листи писати син не любив, роками міг мовчати. І коли приходив грошовий переказ, він радів не так грошам, як його увазі.

Людина забрала з собою його останню надію. І тоді він уткнувся обличчям у руки і гірко-гірко заплакав.

Есфете, хлопчику мій, — сказав він, — знай, якщо тебе хтось і любить до останнього подиху, так це твої ба

Наречена твоя Еміне під час окупації потрапила в руки німцям.

Забрали її до Німеччини. Що з нею — не знаю. Твій батько не повернувся з трудармії. Мабуть, пропав там.