Вікторія Авеярд

Скляний меч

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
  • Леся Мельникцитує7 років тому
    «Ми видаємося слабкими, бо ми так вирішили»
  • Марго🤷🏻‍♀️цитує2 роки тому
    Всі ваші докази — це циркові фокуси
  • Марго🤷🏻‍♀️цитує2 роки тому
    Я не розплющую очі, але розумію, що вона дивиться на мене. Я відчуваю жаль і рішучість у її погляді
  • Валюшка Тянцитує5 років тому
    Не хвилюйся, я взяв лише трошки, — і він піднімає пакет. — Решту по дорозі вкраду.

    — Теж мені злодій, — я аж сміюся від думки, що наш принц на таке здатен. Та ти в кращому разі без пальців лишишся. У гіршому — без голови.

    Він стенає плечима, ніби це його геть не обходить.

    — А тобі не байдуже?

    — Не байдуже, — тихо кажу я, намагаючись приховати біль у голосі. — Ти нам тут потрібен, ти ж це знаєш.

    Кутик його вуст сіпається, але не в посмішці.

    — А мені не байдуже?
  • Валюшка Тянцитує5 років тому
    А в тебе паршивий смак на друзів, — огризаюся я, але він і бровою не веде. — І нема в мене ніякого, — я плутаюся у словах, так що звучить все кострубато й неправильно, — смаку на чоловіків. Це тут взагалі ні до чого.
  • Валюшка Тянцитує5 років тому
    — Я вже починаю підозрювати, що тобі просто подобаються в’язниці, — каже він, знічев’я постукуючи об стіну. — І що в тебе жахливий смак на чоловіків.
  • Валюшка Тянцитує5 років тому
    То дівчинка-блискавка тут зараз усім заправляє? — він не дає мені часу відповісти й долає відстань між нами одним довгим кроком. — Мені здається, ти теж у глухому куті, як і я. Просто цього ще не знаєш.

    Я червонію від злості й сорому.

    — У глухому куті? Це не мене запхнули в шафу.

    — Ні, тебе, навпаки, виставляють напоказ, — коли він прихиляється ближче, між нами займається знайоме тепло. — Знову.

    Мені хочеться дати йому ляпаса.

    — Мій брат би ніколи...

    — Ага, я теж думав, що мій брат би ніколи, і куди це нас завело? — реве він, розкидаючи руки.
  • Леся Мельникцитує7 років тому
    Ось що я мушу зробити: не рюмсати перед мамою, вибачитися перед Фарлі, розробити план порятунку п’яти тисяч дітей, втерти соплі срібним, пробити головою стіну. Тепер до списку можна додати «придушити можливе повстання».
  • Леся Мельникцитує7 років тому
    Ніхто не народжується чудовиськом, і ніхто не народжується сам. Самотніми — і чудовиськами — стають під впливом обставин і неправильних рішень. Над першим ми не владні, а над другим...
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз