Франкенштайн. Ґотичні повісті

Її волосся було наче зі щирого золота, і, незважаючи на бідну одежину, вона мала вигляд справжньої принцеси. В неї був чистий лоб, ясні сині очі, а губи і всі риси обличчя такі ніжні та солодкі, що будь-кому, хто бачив її, вона видавалася створінням особливим, що наче зійшло з небес.

Щоб з’ясувати, що ж таке життя, та збагнути його витоки, я був змушений спочатку познайомитися зі смертю.

Незмінною буває лиш мінливість.

Моє життя могло минати легко і в розкоші, проте я бажаю проміняти комфорт на визнання, на славу.