bookmate game
Безкоштовно
Тарас Шевченко

Наймичка

  • b3042662269цитує2 роки тому
    Хто ж їх старість привітає,
    За дитину стане?
    Хто заплаче, поховає,
    Хто душу спом'яне?
    Хто поживе добро чесно
    В добрую годину
    І згадає, дякуючи,
    Як своя дитина?..
    Тяжко дітей годувати
    У безверхій хаті,
    А ще гірше старітися
    У білих палатах,
    Старітися, умирати,
    Добро покидати
    Чужим людям, чужим дітям
    На сміх, на розтрату!
  • hhevvokuuцитує2 роки тому
    Тяжко дітей годувати
    У безверхій хаті,
    А ще гірше старітися
    У білих палатах,
    Старітися, умирати,
    Добро покидати
    Чужим людям, чужим дітям
    На сміх, на розтрату!
  • b3315392429цитуєторік
    Тяжко, важко плаче;
    І ніхто того не чує,
  • ghofremцитуєторік
    Я щось маю розпитати,
    Дещо розказати. - .
    Вийшла з хати Катерина,
    А Марко схилився
    До наймички у голови.
    - Марку! Подивися,
    Подивися ти на мене!
    Бач, як я змарніла.
    Я не Ганна, не наймичка,
    Я... - Та й оніміла.
    Марко плакав, дивувався.
    Знов очі одкрила,
    Пильно, пильно подивилась -
    Сльози покотились.
    - Прости мене. Я каралась
    Весь вік в чужій хаті...
    Прости мене, мій синочку!
    Я... я твоя мати. -
    Та й замовкла... Зомлів Марко,
    Й земля задрижала.
    Прокинувся... до матері -
    А мати вже спала.
  • ghofremцитуєторік
    Ввійшов Марко в малу хату
    І став у порогу...
    Аж злякався. Ганна шепче:
    - Слава... слава богу.
    Ходи сюди, не лякайся...
    Вийди, Катре, з хати:
  • ghofremцитуєторік
    - А Марко в дорозі? -
    Ганна діда питалася.
    - В дорозі ще й досі.
    - А я ледве додибала
    До вашої хати,
    Не хотілось на чужині
    Одній умирати.
    Коли б Марка діждатися...
    Так щось тяжко стало! -
    І внучатам із клуночка
    Гостинці виймала -
  • ghofremцитуєторік
    Додому верталась.
    Вернулася. Катерина
    І Марко зустріли
    За ворітьми, ввели в хату
    Й за стіл посадили;
    Напували й годували,
    Про Київ питали,
    І в кімнаті Катерина
    Одпочить послала.
    - За що вони мене люблять?
    За що поважають?
    О боже мій милосердний,
    Може, вони знають...
    Може, вони догадались...
    Ні, не догадались -
    Вони добрі... - І наймичка
    Тяжко заридала.
  • ghofremцитуєторік
    що ж, каже, возьмім, Насте!
    - Возьмімо, Трохиме,
    Бо ми старі, нездужаєм,
    Та таки й дитина.
    Хоч воно вже й підросло,
    Та все ж таки треба
    Коло його піклуватись.
  • ghofremцитуєторік
    хто нас, Насте, поховає,
    Як помремо? - Сама не знаю!
    Я все оце міркувала,
  • ghofremцитуєторік
    - Ой, тумане, тумане,
    Мій латаний талане!
    Чому мене не сховаєш
    Отут серед лану?
    Чому мене не задавиш,
    У землю не вдавиш?
    Чому мені злої долі,
    Чом віку не збавиш?
    Ні, не дави, туманочку!
    Сховай тільки в полі,
    Щоб ніхто не знав, не бачив
    Моєї недолі!..
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз